Боєць «Азову» Олександр Канібор брав участь у боях за звільнення Маріуполя, Мар’їнки, а також Широкіного. А його позивний на війні ― «Художник». Олександр Канібор не лише добре воює, а й малює. Його перша персональна виставка ―у музеї Олени Кульчицької.
Спершу у житті Сашка був Майдан. Події лютого 2014-го теж залишились у його живописній творчості, але асоціативно, в «Енеїді» Котляревського.
«Згадувалось мені чомусь із Котляревського, коли Низ з Евріалом, літературні образи, пішли в рутульський стан і знищили там ворогів. Нас з побратимами Майдану такі думки, звичайно, відвідували також..», ― уточнив митець, старший лейтенант полку «Азов» Олександр Канібор.
Далі у житті хлопця був полк «Азов». І навіть на війні він не залишив пензля: на полотнах стали з’являтися побратими. До прикладу, Ігор з Білої Церкви з позивним «Єгерь», з яким пліч-о-пліч на війні два роки ― на фоні пейзажів Гранітного.
«Сердитий такий і тривожний характер, задумливий.. На фоні такої ж природи, яка абсолютно далека від сонячних променів, гарного неба над головою. В роздумах: що його далі? як далі воювать будем?», ― описав автор Сашко.
Художник родом з Кривого Рогу. Там навчав дітей німецької та англійської мов. Малював з дитинства, але цього не вчився: швидше передався талант від двоюрідного діда, що здобув освіту в Петербурзькій академії мистецтв і від батька-скульптора. Отримав, зізнається, дещо в спадок і від Януковича:
«Мольберт залишився в спадок від президента, злочинця, який втік. На базі Урзуфа знайшли цей мольберт. То я за законом, за згодою побратимів, сказав, що мольберт служитиме добрим справам», ― пожартував він.
Сашко ― той «Художник», який намалював портрет президента Литви Далі Грібаускайте, долучився до розпису восьмиметрових воріт Урзуфської бази, а ще він прототип «маляра» у творі Василя Шкляра «Чорне сонце».
Виставка триватиме у художньо-меморіальному музеї Олени Кульчицької на вул. Листопадового Чину, 7 до 12 травня.