Міністр енергетики Юрій Бойко спробує сьогодні у Москві змінити газові контракти між "Нафтогазом" та "Газпромом".
У понеділок, 15 серпня, планується візит глави Міненерговугілля Юрія Бойка до Москви. У російській столиці він продовжить переговори з приводу скасування нині чинних українсько-російських газових домовленостей.
Міністр буде погоджувати нові умови співпраці "Газпрому" і "Нафтогазу", які дозволять знизити вартість блакитного палива для української промисловості і підприємств теплової комунальної енергетики, що працюють за рахунок імпортних поставок.
Експерти скептично ставляться до перспективи підписання нових газових угод найближчим часом, незважаючи на візит президента Віктора Януковича в Сочі, що відбувся минулого четверга, 11 серпня, для обговорення цього питання з президентом РФ Дмитром Мєдвєдєвим. Як відомо, до конкретних домовленостей ця зустріч не привела.
Віктор Янукович заявив про намір знайти компроміс з Росією в газовому питанні, оскільки "це в інтересах обох сторін". Дмитро Мєдєедєв підтримав його, але при цьому відзначив важливість пошуку взаємовигідних варіантів співпраці в контексті перспектив участі України в інтеграційних процесах, які підтримує Росія.
Однак це суперечить євроінтеграційним планам Києва, які вже більше року є незмінною темою для обговорення на найвищому політичному рівні під час переговорів з Брюсселем. Їх результатом вже стали домовленості про виконання Україною низки умов, які в найближчій перспективі повинні привести до підписання документів щодо створення Зони вільної торгівлі між Україно та ЄС.
Це дозволить, зокрема, розширити ринки збуту української продукції і таким чином наростити бюджетні доходи і валютні надходження до держказни за рахунок розвитку зовнішньої торгівлі. Однак така переорієнтація української економіки не влаштовує Росію, влада якої побоюється розширення впливу Євросоюзу на пострадянському просторі, - це негативно позначиться на зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних амбіціях Кремля.
Подібні протиріччя і прагнення України зміцнити енергетичну незалежність вже більше року заважають Москві і Києву досягти компромісу в питанні про умови газового співробітництва.
Українська влада вважає, що чинні домовленості, підписані попереднім урядом, який очолювала Юлія Тимошенко, шкодять національним інтересам країни, оскільки містять несправедливі умови визначення ціни газу (через них вартість імпортованого "Газпромом" на український ринок палива вища, ніж постачання російської монополії на ринки країн ЄС, що межують з Україною).
Проте "Газпром" подібна ситуація влаштовує, і там не бачать причин для скасування угод, підписаних в січні 2009 року терміном на десять років. А в уряді Миколи Азарова прогнозують негативний вплив на економічне зростання національної економіки чинних договорів на поставку російського газу і тому шукають можливості для підписання нових, уникаючи судових розглядів у міжнародних інстанціях.
Українські та російські експерти поки не бачать сценарію вирішення ситуації, що склалася між країнами. "Росія очікує від України того, на що Україна не готова і не здатна. З іншого боку, Україна чекає від Росії того, що Росія могла б запропонувати Україні, але в обмін на те, на що Україна поки не готова", - зазначив Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій.
На цьому тлі, за його словами, розвивається "тиха закулісна енергетична війна" між Україною і Росією. І завершиться вона, на думку експерта, тільки після президентських і парламентських виборів у Росії, виборів до Верховної Ради України, а також після того, як остаточно проясниться формат відносин між Україною та ЄС. "Тобто ситуація буде складною мінімум до кінця 2012 року", - прогнозує Вадим Карасьов.
Проте форсувати розвиток подій можуть ринкові фактори, які призведуть до значного зниження цін на нафту, які відіграють центральну роль в розрахунках вартості газу за довгостроковими контрактами "Газпрому".
"Ось вже п'ять-шість років всі однозначно визнають, що ринок нафтових ф'ючерсів - це не товарний ринок, і визначається він лише об'ємом закачаних в нього вільних грошей, а не співвідношенням попиту та пропозиції", - розповів професор Віталій Бушуєв, глава російського Інституту енергетичних стратегій.