Цей хлопець пройшов бойове хрещення на революції. Його загартував вогонь атак 18-20 лютого. Тримав оборону, допомагав пораненим, прикривав медиків, врятував дівчину-медика та бельгійську журналістку.
Проте героєм себе не вважає. Історія мужності Ореста Каракевича далі у сюжеті.
Орест приїхав з Дрогобича до Києва 18 лютого. І був шокований, спецпризначенці затиснули Майдан з усіх боків. Переважно люди були без амуніції. Будували укріплення. Коли на барикади почали їхати БТР-и, почалася паніка.
Не було порядку, чітких команд, політики зі сцени лише говорили, але що робити далі, не казали. Орест змайстрував собі лук. Хлопець йшов на беркут із середньовічним обладунком, силовики - з найсучаснішою зброєю.
Біля профспілок майданівця поранили дробом в голову.
Ніч на 20 лютого була найважчою. Орест майже не спав і голод втамовував сигаретами. Біля Стелли було 300 майданівців. Жартували - 300 спартанців. У всіх було відчуття приреченості.
Орест врятував з-під обстрілу снайпера дівчинку - бельгійську журналістку. Вона побігла на передову і боялась повертатись. Також прикрив від куль лікарку. Хоча не вважає свої вчинки героїчними.
Орест бачив на передовій Інститутської і жінку-медика Марію Матвіїв. Казав їй лишатися внизу, вона не слухала.
Так під кулями снайперів 20 лютого Орест зустрів своє 22-річчя. На куртці, в якій чоловік був тоді - крила. Понад усе безстрашний майданівець хоче, аби це все - було недаремно.