У суботу, 14 квітня, підконтрольне Росії угруповання «ДНР» планує повністю зупинити відкачування води з шахти «Юнком», де у 1979 році був проведений підземний ядерний вибух. Бойовики посилаються на дослідження російських спеціалістів (НДІ «Шахтопроект» з Санкт-Петербурга), які зробили висновок, що це безпечно.
Експеримент «Кліваж» 1979 року – один з двох підземних ядерних вибухів, проведених на території України, його метою було зрушити породу і тим самим підвищити безпеку видобутку на шахті, оскільки там ставалися раптові викиди газу і вугілля. Перший вибух (експеримент «Факел») здійснили у 1972 році у селі Хрестище на Харківщині: намагалися (неуспішно) припинити сильний витік з газового родовища.
Шахта «Юнком» була закрита як нерентабельна у 2002 році. Капсула з відходами розташована на глибині близько 800 метрів.
Досі «Юнком» перебувала у режимі сухої консервації: воду відкачували і зливали у відстійники. Проте, як повідомило радіо «Донбас.Реалії», на думку бойовиків це дорого: ще до окупації регіону російсько-окупаційними силами на відкачування витрачали близько 50 мільйонів доларів на рік.
Як пояснили автори матеріалу, при затопленні шахт вода, яка там накопичується, може потрапляти в водоносні горизонти, переливатися у сусідні шахти або виходити на поверхню. А на «Юнкомі», крім звичайних забруднень, є ще і радіаційне сховище – порожнина радіусом 5-6 метрів всередині гірської породи. Порода насичується водою, стає менш міцною, починає стискати капсулу з відходами, в результаті чого та може схлопнутися, її вміст – потрапити у води і далі з ним розноситися.
За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі порівняно з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є Цезій і Стронцій з періодом напіврозпаду близько 30 років, а з моменту вибуху минуло майже 40.
Фахівці констатували, що вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. А от дозової небезпеки зараження людини або риби до критичних величин вихід залпового забруднення, якщо він буде, не становить – виходячи з тієї активності, яку мають зараз відходи у капсулі, сказав гідрогеолог Євген Яковлєв.
Як повідомив голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко, затоплення (мокра консервація) може проводитися, якщо на шахті розробили інженерні заходи, щоб шахтні води не виходили за межі виробки. Але були і випадки, коли затоплення відбувалося хаотично – як до війни на Донбасі, так і вже під час окупації.