Брати Капранови на цьогорічному Форумі видавців у Львові презентують свій новий роман „Щоденник моєї секретарки”, яким, як йдеться в анотації, вони кидають виклик Бегбеде з його „99 франків” та Вейсбергер з її „Диявол носить Прада”.
Новий роман - „це спроба глянути очима нормальної, чистої людини на життя українського істеблішменту. Є люди, які вважають, що вони визначають долю країни – зазвичай вони не публічні, бо реальні гроші люблять тишу, реальний бізнес робиться у кулуарах, а реальні рішення так і не потрапляють на шпальти газет. Але у цих людей є дружини, коханки, утриманки, дочки – саме вони виблискують на гламурних вечірках, ведуть шоу на телеканалах, стають героїнями таблоїдів та глянцевих журналів. Український істеблішмент наполовину ховається від людських поглядів, а другою половиною нав’язливо лізе в очі – і саме тому ми знаємо про нього тільки те, що він хоче, щоб ми знали,” – зазначають письменники.
„Колись роман француза Фредеріка Бегбеде „99 франків” наробив багато галасу через те, що в ньому автор показав реальні механізми та підкилимні стратегії рекламного бізнесу. Так само вразили читачів відвертості американки Лорен Вейсбергер, яка у книзі „Диявол носить Прада” викрила реалії світу моди, глянцю та гламуру.
„Щоденник моєї секретарки” певним чином кидає виклик цим авторам – бо завдяки тому, що український істеблішмент є ще незрілим і не вміє як слід охороняти свої таємниці, погляд нашого героя сягає усіх темних кутків, які охороняють „господарі життя” – від бізнесу, піару, реклами та політтехнологій і до гламуру, телебачення, мистецтва, зірок і глянцю.”
Усі події, описані в романі є справжніми, але усі герої – вигаданими.
Проте „Щоденник моєї секретарки” не є ані політичною сатирою, ані романом-викриттям. Він не зроблений за зразками Бегбеде та Вейсбергер. І крім того він зовсім не схожий на попередні твори братів.
Роман вийшов досить об’ємним – понад чотириста сторінок. Від задуму до втілення минуло два роки. Читачі зможуть познайомитися з книжкою під час Форуму видавців у Львові.