Заробляти в інтернеті можуть не лише особливі люди. Бухгалтерка Уляна Пас у декреті почала публікувати свої історії на Букнет. Зараз її місячний дохід від книг більший за середню зарплату в Україні і вона може дозволити собі романтичну поїздку до Риму на двох. Історія успіху простої жінки з Тернополя.
– Як вийшло, що ви почали писати книги, адже ваша професія не пов'язана з письменництвом? Скільки романів ви вже написали?
– Я пишу книги вже давно, ще зі школи. Спочатку це були невеличкі історії, оповідання, які записувалися в зошити і передавалися з рук у руки. Навчаючись у коледжі улюблену справу довелося залишити, та я щаслива, що знову з'явилася можливість до неї повернутися. Зараз на моєму рахунку 35 завершених книг і 3 в процесі написання. Більшість з них в жанрі Сучасний любовний роман, та є і любовне фентезі, молодіжна проза.
– Виходить, що стати успішним письменником може будь-яка людина, яка вміє цікаво розповідати історії? Не потрібна спеціальна освіта чи зв'язки у книжкових видавництвах?
– В епоху Інтернету зв'язки у видавництвах та спеціальна освіта справді не є обов'язковою умовою. Успішним автором може стати людина будь-якої професії, але є кілька важливих моментів. По-перше, треба бути наполегливим і вірити у свої сили. Не завжди буває просто і працювати треба дійсно багато. Щоб читач полюбив твої історії потрібно писати так, щоб він повірив, захопився, хотів ще і ще. Кожна моя історія особлива по-своєму, і я завжди стараюся щоб читачу було цікаво, і щоб він не терпляче чекав на продовження. За освітою я бухгалтер, але це не завадило мені здобути таку велику родину чудових читачів. І я дуже сподіваюся, що з часом вона буде тільки збільшуватися.
– Чому вирішили публікувати книжки на Букнет? Як знайшли перших читачів?
– На Букнет я прийшла як читачка. Спочатку у мене навіть в думках не було публікувати власні історії. Та прочитавши декілька творів подумала: а чому б і ні? Саме в той час я була у декретній відпустці і часу було вдосталь. Починаючи викладати свою першу книгу я з острахом чекала на коментарі і дуже боялася критики. Звісно ж, вона також була, та я дуже швидко зрозуміла, що критика – це не так і погано. Вона допомагає нам звернути увагу на власні помилки, виправити їх і стати сильнішими. А щодо перших читачів, напевно, вони самі мене знайшли. Тоді, я на свій страх та ризик спробувала власні сили. З завмиранням серця спостерігала за тим, як моя читацька аудиторія збільшувалася і разом з ними збільшувалася і моя віра у себе.
– Письменництво – це хобі чи ви щось заробляєте? Наскільки ваш місячний дохід від книг більший або менший за середню заробітну плату по Україні? Нагадаю, що зараз це близько 14 000 грн.
– Так, на самому початку цього шляху письменництво дійсно було лише хобі. Я не вірила у те, що на цьому можна заробляти. Та зараз все кардинально змінилося. На даний час знайти хорошу роботу доволі важко і саме Букнет став моїм основним місцем заробітку. Я вважаю, що будь-яка робота повинна оплачуватися, і письменництво також. Це важка праця котра забирає багато сил та часу. Та одночасно і дуже приємна, адже ти проживаєш кожну історію. Герої стають твоєю родиною і коли чергова книга завершується, дуже важко з ними прощатися. Щодо місячного доходу, він більший середньої заробітної плати в Україні. В скільки саме разів не скажу, тому що буває по-різному.
– Виходить, що із гонорарів від книг за кілька місяців ви можете собі дозволити романтичну поїздку на двох до Риму з авіаперельотом. Відпустку не плануєте?
– Планую звісно. Особливо якщо врахувати, що цього року відпочити не вдалося з певних причин. Та на наступний рік плани вже є, і хочеться вірити у те, що все заплановане збудеться.
– Чи вийшло у вас здійснити якусь мрію завдяки доходу від книг? Може купили собі чи близьким щось цікаве?
– Так, вийшло. Завдяки Букнету у мене з'явилася можливість доволі часто балувати сина подарунками. На даний час займаюся ремонтом у власному помешканні. Дохід від продажу книг добряче допомагає.
– Є люди, які хотіли б писати книги, але побоюються нерозуміння та жартів від близьких людей. У вас таке було? Якщо так, як з цим боролися?
– Якщо боятися всього, то і починати не варто. Я сама важко сприймаю критику, і хоча розумію, що без неї ніяк, буває боляче. Треба бути сильними і вірити у власні сили. Вміти прийняти і зрозуміти те, що є люди яким може не подобатися те, що ми робимо. Потрібно писати у своє задоволення і не думати про те, що скажуть інші. Ніхто не зобов'язаний відчитуватись за те, чим займається і що любить. Роблячи перші свої невпевнені кроки на Букнет я також боялася, але зараз у мене за спиною моя читацька родина, котра підтримує мене не гірше близьких мені людей. На Букнеті я знайшла друзів, однодумців та себе. Я щаслива, що можу займатися улюбленою справою. Мені приємно коли читачі в захоплені від моїх книг. Головне – це вірити у себе і тоді не буде ніяких страхів та побоювань.