Музей народної архітектури та побуту у Львові розповів історію одного свого експоната. У Всесвітній день вишиванки наукова співробітниця музею Любов Сварник розповіла про «усміхнену вишиванку» з Буковини – жіночу сорочку з Новоселецького району Чернівецької області.
Як зазначають у скансені, буковинський край має найбільш цікаву вишивальну традицію, багату розмаїттям форми, композиції, гармонійною колористикою, різноманітними техніками виконання. Різні національності привнесли свою культуру в етнографію Буковини: «Це край із багатовіковим нашаруванням, пов'язаних з історичними подіями, відбиток яких відчитуємо у мотивах декору народного одягу, зокрема в його основі – сорочках».
Любов Сварник навчилася «розмовляти» з часто невідомими авторками давніх сорочок, читати їхні зашифровані символи та послання.
Усміхнені «личка» на рукавах
Родзинкою сорочки з Новоселецького району є цікавий мотив стилізованих зображень на рукавах сорочки, обрамлених геометричними та рослинними елементами. Вони мають вигляд круглих облич з двома крапками-очима, ледь помітними ротом-півмісяцем або дзьобоподібним носом чи маленьким трикутним ротом.
«Вони неначе гримасять до нас прихованим усміхом, оточеним вишитим візерунком, що нагадує пелюстки квітки, або промені сонця, зірки. Вишиті в корало-рожевому, бузковому, синьому кольорах, ці “личка” створюють ефект лагідної усмішки. Вони зображені тільки по рукавах», – розповідає Любов Сварник.
Вишивка спереду та на подолі має видовжену овальну форму й уподібнюються лише за кольором і тематикою. Творчиня цієї сорочки неначе подає з усмішками свої руки, каже етнографиня.
Тунікоподібний крій та гачковане мереживо
Сорочка пошита з білого полотна фабричного виробництва у 70-ті рр. ХХ ст. Вона довга, з підточкою, виконана машинним швом. Крій схожий на туніку. Горловина збагачена декоративним комірцем. Прямий рукав у нижній частині підшитий фабричним мереживом.
Станок сорочки та подолок підточки оздоблені вишивкою. Для цього використали шовкові кольорові нитки пастельних відтінків. А з технік використали «двобічну гладь», «хрестик», «виколювання» та гачковане мереживо на краях подолу та горловини.
Що можна сказати про власницю сорочки
Сорочка оздоблена вишивкою з рослинним мотивом у вигляді стилізованих квіток. Вони розташовані спереді у вигляді широкої розлогої гілки, по довжині рукавів – густо зашитим деревцем, і широкою смугою – по подолку.
«Орнаменти виконані у вільному зображенні, що означає неабиякий художній хист і майстерність виконання індивідуального задуму вишивальниці», – відзначає Люба Сварник.
Ім’я власниці сорочки невідоме. Але етнографиня припускає, що це була молода жінка: весела, безтурботна, жвава, дотепна та радісна дівчина, яка вишивала собі святкову сорочку.
Фото Ярини Бутковської