У суботу, 25 жовтня, у Львові відбудеться концерт групи "Бумбокс" у рамках туру "Бумбокс. 10 років". У 2004 році в Києві Андрій Хливнюк, Андрій Самойло та Валентин Матіюк заснували гурт. З того часу "Бумбокс" дав більше 700 концертів по всьому світу, випустив п'ять офіційних альбомів, написав музику до декількох фільмів та серіалів тощо. Напередодні концерту ZAXID.NET запитав у фронтмена гурту Андрія Хливнюка про те, як "Бумбоксу" жилося ці десять років.
Що було найскладнішим в існуванні групи протягом десяти років?
Стосунки всередині групи, людський фактор. З одного боку це чудово, це - велике щастя, але це ж є і найважчим. Адже це постійна перевірка на людяність, на нормальність.
А як ви давали раду із цими труднощами?
Ну якось давали, якщо досі існуємо. Ми збиралися, спілкувалися. Знаходили виходи із ситуацій, які складалися. Врешті решт, ми ж команда.
Як ви ставитеся до своїх текстів? Ви усвідомлюєте себе поетом?
Я ніколи не думав над такими речами. Мені важлива творчість, можливіть нею займатися. Це і є для мене головною радістю. А думати над тим поет я чи ні, мені нецікаво. Це хай хтось інший робить. Навіщо усі ці порівняння? Це ж не будівництво пам’ятника самому собі, це – радість від процесу, це – бажання рости у тій справі, якою займаєшся, досягати вершин.
Зрештою, була вже написана певна кількість пісень, готуються до виходу нові. Зокрема з Джамалою та Дмитром Шуровим, яка буде називатися "Злива". Буде пісня "Бумбокса", яку теж я написав, вона називається "Вихід". Готується альбом бенду O.Torvald, у якому я є саунд-продюсером і людиною, яка впливала на тексти та їх тематику.
То ж амбіцій та усього цікавого є надто багато, щоб думати, чи я поет, чи хтось іще. Я людина, і цього мені достатньо.
Хто для вас вас є знаковими поетами та музикантами?
Та мабуть ті ж, що і для всіх. Зараз я зацікавився творчістю Євгена Плужника. Також до мене повернулася музика 60-х: рок-н-ролл та ритм-н-блюз. Саме тоді почалася та музика, яку ми зараз граємо.
Також дуже цікавить мене класична музика. Мабуть, це пов’язано із тим, що діти зараз маленькі. Слухаю Моцарта, Вівальді. Цікаво повернутися до музичної літератури. Це завжди класно.
З появою вінілу та виходу на вінілі альбому "Бумбокса", а головним чином з появою програвача, з’явилося бажання слухати музику на вінілах. Це величезна насолода і можливість втекти хоча б на короткий час від світу, від новин. Це, зрештою, і є завданням музики, навіть не просто завданням, а обов’язком: налаштувати приймач людини на позитив.
Як багато спільного між вами та вашим ліричним героєм?
Думаю, відсотків 10.
В мене перша асоціація з словом "бумбокс", це такий собі "перший хлопець на селі" з бумбоксом на плечі, а ваша музика і поезія є дуже інтимними. Як ви долаєте це протиріччя і чи є це для вас взагалі протиріччям?
Для мене це не перший парубок на селі. Це, мабуть, один з останіх. Це той, в якого бумбокс є ледве не єдиним пристроєм. Пристроєм, який він виміняв на всі інші пристрої, які могли в нього бути: машини, холодильники, телевізори тощо.
По-друге, хоч за десять років нашого існування в нас справді виходило багато інтимної лірики та музики, але я би хотів, щоб якісь жартівливі та смішні пісні теж були популярними. Звісно, дуже прикольно і класно грати ліричну музику, я це дуже люблю, але бумбокс - та штука, яка може грати будь-що.
Як поєднуються ваша популярність та громадська позиція? Чи накладає популярність додаткову відповідальність?
Так, звичайно. Тому ми і залишаємось аполітичною командою. Ми ніколи не грали на виборах, незважаючи на масу пропозицій. Ми ніколи не підтримували жодний партій чи кандидатів. Ми не брали участі в агітації і не будемо цього робити, я сподіваюсь. Таким чином наші політичні погляди жодного стосунку до групи не мають.
Щодо моєї позиції як громадянина, то насамперед я вважаю, що громадянин - це людина, яка, по-перше, пишається своїм громадянством, а по-друге, відчуває відповідальність за державу. Ця людина вірить, що вона щось означає для цієї держави і може щось змінити на краще. То ж моя роль як громадянина та моя роль фронтмена та автора в рок-команді - це все ж різні речі.