На останній сесії Львівської міської ради разом із колегами-депутатами ухвалили зміни до бюджету розвитку Львова на 2017 рік. Відтак зараз маємо практично повну фінансову картину, що відбуватиметься у нашому місті цьогоріч.
Передусім зазначу, що нинішній бюджет розвитку міг би стати рекордним для Львова і сягнути майже 3 млрд грн. Натомість він навіть менший, аніж у 2016-му, – заплановані 1,8 млрд проти минулорічних 2,2 млрд грн. Причина проста.
Ухвалений у грудні Держбюджет-2017, «прикрашений» підвищенням «мінімалки», суттєво спорожнює місцеві бюджети через перекладання на них серйозних фінансових навантажень. У результаті, сотні мільйонів гривень ітимуть не на розвиток інфраструктури, господарки, а на видаткові статті, забезпечення яких раніше гарантувала держава.
Уже другий рік поспіль утримуватимемо профтехосвіту. Це 185 млн грн у рік. Та маємо парадокс – кошти на ПТУ виділяє місто, але управління ними здійснюватиметься через обласну адміністрацію. Тож, виступаючи «годувальником» училищ, Львів навіть не може робити замовлення на потрібні кадри.
Також Уряд переклав на місця оплату компослуг і зарплати техперсоналу у школах. Нам це вартуватиме 273,6 млн гривень. У майже 64 млн грн місту обійдуться енергоносії та «комуналка» медзакладів. Зменшення державних субвенції на освіту та медицину знову ж таки компенсуватимуть на місцях, – 150 млн грн у рік для Львова. Ще держава переклала на місто 90 млн грн на компенсацію перевізникам витрат за проїзд пільговиків.
Загалом урядові «ініціативи» вартуватимуть Львову у 2017 році 753,6 млн гривень.
Що значить ця сума? Для прикладу, за ці гроші можна провести реконструкцію 35 дитячих садочків чи відкрити 7500 дитячих майданчиків. Або ж встелити понад 850 тис. м2 хідників-доріг новою бруківкою. Як на мене, це найкраще показує, чого вартуватимуть Львову плани Кабміну. І така урядова політика точно не сприяє максимальному розвитку міст і реалізації потужних ініціатив на місцях.
Окрім того, не можна не згадати, що величезну суму і цього року знову «з’їсть» сміття, та наразі нема на те ради…
Але, попри такі ложки дьогтю, я все ж налаштований оптимістично: 1,8 млрд грн – насправді вагома сума, за яку можна зробити багато.
Житлово-комунальне господарство отримає близько 700 млн грн – а це прокладання нових велодоріжок, вуличне освітлення, ремонт доріг. Я ж для себе виділив кілька важливих пунктів, на внесенні яких у перелік наполягав разом зі своїми колегами із «Народного контролю».
– цьогоріч продовжимо процес каналізування, адже у Львові є ще чимало вулиць, де мешканці і досі не мають елементарних умов для нормального життя. Передусім ідеться про Рясне, Кривчиці, Білогорщу, Стару Левандівку.
- проектована дорога, що з’єднає Рясне і Левандівку. Так, наразі ідеться про виділення коштів – 1,4 млн грн – на створення проектно-кошторисної документації, але це вже старт! Львів задихається від потоку транспорту, якому затісно на існуючих дорогах, тому зведення нових автошляхів, розв’язок має бути у пріоритеті. Щодо згаданої дороги, то вона відкриє «вікно у світ» 10 тисячам мешканцям Рясного, які наразі можуть добиратися на роботу чи додому через вкрай завантажену вул. Шевченка. До речі, щоб нарешті вивільнити цю магістраль, паралельно виділили 10 млн на ремонт шляхопроводу на перетині Шевченка-Ковча, адже старий міст визнано аварійним з 2008 року.
- кожен район Львова отримає по 30 млн грн на проведення ремонтних робіт на своїй території, розвиток місцевої інфраструктури.
Гуманітарна сфера може розраховувати на близько 210 млн грн. І саме тут є дуже цікаві ініціативи, до яких раніше або руки не доходили, або ж не вистачало коштів.
Для прикладу, окрім облаштування нових навчальних груп у садочках, встановлення дитячих, спортивних майданчиків, цьогоріч біля шкіл будуватимуться спортивні стадіони. На це передбачено 20 млн грн. Ще на 5 мільйонів купуватимемо інвентар для дитячих спортивних секцій. Також у цьому році хочемо закінчити ремонт санвузлів у школах.
У планах – закупівля нового класного обладнання для шкіл. Це мультидошки, мультипанелі, організація нових майстерень і сучасних лабораторій для проведення уроків хімії.
Також освіта отримає 6 мільйонів із 17,5 млн грн, виділених на реалізацію проектів «Громадського бюджету», як то облаштування скверу біля школи №77, де наразі нема ні освітлення, ні прокладених стежок, ані лавочок. Зазначу, що торік на конкурс (а я особисто вважаю «Громадський бюджет» одним із найбільш позитивних моментів, які вдалося здійснити у 2016-му) найбільше мікропроектів стосувалися саме освітньої галузі.
Справді новаторським для Львова стане пілотний проект зі встановлення першої дахової сонячної електростанції у школі №68. Сьогодні увесь цивілізований світ активно переходить на альтернативі джерела енергії. І Львову треба скористатися цим досвідом, щоб заощаджувати на енергоносіях. Вартість проекту – 1,3 млн грн. Окупність 5,5-6 років.
Нарешті цього року ремонтуватимуть і дуже популярний серед львів’ян стадіон «Юність» у парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького. У проекті – реконструкція трибун, нові роздягальні, зведення накриття від дощу. Місто виділяє на це 10 млн грн.
В охороні здоров’я акцент робитимемо на закупівлі медичного обладнання. На це передбачено 30 млн грн. Фаховість наших лікарів не викликає сумнівів, – і про це не раз заявляли і міжнародні експерти. Тож наше завдання створити умови, за яких лікарі матимуть усі можливості надавати якісну допомогу пацієнтам. Окрім того для зручності мешканців, у 2017 році хочемо відкрити нові амбулаторій сімейної медицини у різних мікрорайонах Львова.
Отож, як бачимо, заплановано справді чимало. Але, щоб усе задумане вдалося реалізувати і наприкінці року громада Львова побачила конкретні результати, потрібно не забувати про постійний контроль за використанням бюджетних коштів, проведенням тендерів, якістю виконання робіт. І це важливе завдання для депутатів, активістів, кожного львів’янина.