В Україні останнім часом модними стали слова децентралізація, реформа місцевого самоврядування. Безліч форумів, конференцій, симпозіумів, круглих столів останні 2-3 роки присвячені даній тематиці. Про це говорять політики, громадські діячі. Як кажуть у нас: «Краще пізно, ніж ніколи».
Ми, маючи такого сусіда як Польща, часто порівнюємо наші країни і з сумом усвідомлюємо, наскільки вони – поляки – вирвалися уперед. Потрібно розуміти, що за таким ключовим економічним показником рівня життя людей як ВВП на душу населення, Польща випереджає Україну у 4 (!) рази. Найцікавіше, що станом на 1991 рік наші показники були навіть трохи вищі… Тобто, за 25 років ситуація змінилася кардинально, і нам уже варто порівнювати свою економіку із африканськими країнами, а не Польщею. Це неприємно, але це факт.
Спілкуючись із поляками, розуміємо, що ключовою відмінністю між нашими так званими 25-річними «реформами» і польським досвідом є якраз проведена реформа місцевого самоврядування. Польща почала цю реформу у 1990 році, а завершила усього декілька років тому. Звичайно, на польському шляху було багато невдач і помилок, але результат, як то кажуть, очевидний.
Україна вже пройшла точку неповернення, і децентралізація (передача частини повноважень і фінансів від держави на місцевий рівень) неминуча. Питання тільки часу і якості цих реформ. Щоправда, ми і тут зуміли «наламати дров». Необхідні законодавчі зміни проведені не повністю, а під шумок реформи хочуть «протиснути» зміни до Конституції, які збільшать і без того чималі повноваження Президента. Попри це, реформа пішла, і уже є певні успіхи. Місцеві бюджети за минулий рік отримали рекордні кошти для розвитку, що уже починають відчувати багато мешканців. А це нові дороги, відремонтовані школи, дитячі садочки та медичні заклади. Українці давно знають, що державний бюджет – це велика чорна кишеня, з якої простим людям дістаються тільки копійки, та й ті перед якимись виборами.
Ключовим елементом реформи місцевого самоврядування є бюджетна децентралізація, тобто передача певної частини коштів із державного на місцевий рівень. Міста обласного значення, новоутворені об’єднані громади будуть мати можливість управляти більшою кількістю грошей для потреб мешканців. А корупція у містах значно менша, ніж на центральному рівні. Мера чи міського чиновника легше впіймати на гарячому, ніж Президента чи міністра. Звичайно, ці зміни йдуть «зі скрипом», уже звучать голоси з Києва: мовляв, багато грошей зависли на рахунках міст та об’єднаних громад, давайте повернемо їх назад. Проти цих провокацій єдина зброя – це публічність та поінформованість. Не потрібно «київським хлопцям» рахувати чужі гроші, а треба навчати нових місцевих лідерів управляти у новій реальності. Кожна громада – це турбореактивний двигун, і якщо вони усі запрацюють на повну потужність, на Україну чекає велике майбутнє.
На останньому засіданні комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, свободи слова та антикорупційної політики було прийнято, не побоюсь цього слова, революційне рішення почати роботу над розробкою і прийняттям бюджетного регламенту Львівської області. На свій сором мушу визнати, що бюджетний процес грудня 2015 – січня 2016 року пройшов дуже технічно, практично без обговорення. Депутатам Львівської обласної ради просто за 2 тижні до розгляду на сесії розіслали проект бюджету, і майже без правок він був проголосований. Ще цікавіше стало, коли почалися голосування у лютому-квітні цього року за так звані «обласні програми»: щодо доріг, газифікації населених пунктів, спортивних майданчиків. Дані документи приймалися без попереднього громадського обговорення, без чіткого постатейного розпису, тобто, чітко не вказуються цілі і призначення витрат. Більшість програм області цього року можна охарактеризувати двома словами: непрозорість і «ручняк». А це, як відомо, найкраще середовище для розвитку корупції.
Проект бюджетного регламенту повинен пройти серйозне громадське та експертне обговорення, бути тим документом, який дозволить громаді краще контролювати обласні фінанси, а обласній адміністрації формувати якісний бюджет та програми. Подібні бюджетні регламенти потрібно мати кожній громаді задля максимальної прозорості і дисципліни розпорядників коштів.
Тільки фінансова грамотність та прозорість зробить наші місцеві бюджети ефективними та такими, що працюють для людей, а не для чиєїсь кишені.
P.S. Закликаю усіх бажаючих долучатися до обговорення проекту Бюджетного регламенту Львівської області, чекаємо на пропозиції та правки. Початковий проект буде оприлюднений на сайті Львівської обласної ради для електронного обговорення.