У попередніх блогах писав про китайську цензуру і російські маніпуляції з Шевченком. Тими днями натрапив на ще два тексти, які переплітаються з попередніми і разом вибудовують цікавий та велемовний ряд.
Отже, у понеділок 21 березня користувачка за ніком «Елена» помістила на форумі «Української правди» таку інформацію:
« Накануне выхода первого номера газеты "Московские новости" (прим. - перезапуск) в Москве стартовала рекламная кампания под общим девизом "Называем вещи своими именами". Для рекламной кампании были выбраны намеренно провокативные цитаты известных людей с их оценками тогдашних российских реалий, которые, по мысли редакции, должны привлечь внимание аудитории к современным вызовам, с которыми сталкивается Россия. За основу взяты семь слоганов: - "Россия - страна фасадов" (Астольф де Кюстин), - "Честность неотделима от свободы, как коррупция от деспотизма" (Анатоль Франс), - "Есть легионы сорванцов, у которых на языке "государство", а в мыслях - пирог с казенной начинкою" (Салтыков-Щедрин), - "Услужливый дурак опаснее врага" (И.Крылов), - "Большая империя, как и большой пирог, легче всего объедается с краев" (Б. Франклин), - "Слава Богу, я всегда любил свое отечество в его интересах, а не в своих собственных" (П.Чаадаев), - "Русская история до Петра Великого - одна Панихида, а после Петра Великого - одно уголовное дело" (Ф.Тютчев). Но перетяжки с провокативными цитатами известных людей, являющиеся частью рекламной кампании газеты "Московские новости", снимают в центре Москвы без объяснения причин, сообщил РИА "Новости" директор объединенной дирекции "Издательский дом "Московские новости" Тимур Рудников ».
Подавщи цю інформацію, «Елена» запитує :
«И, какая же из них оказалась самой опасной - для правителей? ».
Можете вслід за учасниками Форуму перевірити себе на догадливість. Підказка: російська влада дуже серйозно ставиться до російського минулого. Відповідь – у кінці тексту (див. нижче).
Тут же додам що інше: подібну інформацію подала у неділю «Газета виборча» – тільки що вона перепутала «Московские новости» з «Московскими известиями». Однак у польській газеті є нові цікаві деталі:
В Армавірі (Краснодарський край) під цензуру потрапив Олександр Пушкін. Недавно там православна церква видала його байку «О попе и его работнике Балде» - тільки що зі зміненою назвою: «О купце и его работнике Балде». Церква вважає, що стара назва знеславлює священиків – бо в байці Пушкіна йдеться про попа, який не хоче заплатити слузі за його працю.
А на Камчатці влада зцензурувала «Лускунчика», якого поставили у місцевому дитячому театрі. У виставі є сцена, в якій король переводить назад стрілки годинника. Адміністрація краю наказала зняти спектакль, бо, на її думку, цей епізод може послужити закликом для антиурядових виступів.
Навівши ці приклади, «Газета виборча» запитує: як довго будуть висіти над московськими вулицями інші транспаранти з таким провокаційним змістом: «Есть легионы сорванцов, у которых на языке "государство", а в мыслях - пирог с казенной начинкою» (Салтыков-Щедрин), «Услужливый дурак опаснее врага» (И.Крылов).
Відповідь на це питання не знає ніхто. А відповідь на питання «Елены» проста: найбільш небезпечною фразою для російських правителів є фраза «Русская история до Петра Великого - одна Панихида, а после Петра Великого - одно уголовное дело».