Після початку великої війни в Україні діяв жорсткий мораторій на проведення перевірок бізнесу, зокрема, у сфері охорони праці. З червня цього року заходи державного контролю частково відновили.
У яких випадках і як Держпраці перевіряє підприємства, які штрафи застосовують за неоформлених працівників, як роботодавці намагаються уникнути відповідальності в разі трагедії на виробництві, а також про корупцію та зарплати в самому контролюючому органі ZAXID.NET поспілкувався із начальницею Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксаною Єзерською.
Підстави для проведення перевірок бізнесу
Які тенденції спричинила відсутність перевірок у сфері охорони праці? Маю на увазі збільшення кількості нелегальних працівників, невиплату чи затримку зарплати, незаконні звільнення тощо.
Тенденції спостерігаються такі ж, які були під час призупинення заходів державного контрою у зв’язку з ковідом. Бачимо підвищення рівня незадекларованої праці, збільшення кількості звернень громадян стосовно тих чи інших порушень. Однозначно, Держпраці не залишає такі звернення та факти без уваги. У цей період, коли не було заходів контролю, на ці звернення реагували інспектори праці – виходили на місце здійснення діяльності такого суб’єкта господарювання, проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу зі всіма суб’єктами господарювання, щодо яких є високі ризики застосування незадекларованої праці.
Найгірші наслідки незадекларованої праці, з якими ми стикаємося, – це виробничий травматизм, смертельні нещасні випадки на виробництві.
Їх кількість теж зросла?
Їх кількість теж зросла. Іноді такі випадки, якщо вони несмертельні, роботодавці намагаються приховати. Ми співпрацюємо з поліцією, медиками, які скеровують нам інформацію про одержання травм, які могли би бути виробничими. Тому цих роботодавців Держпраця та органи розслідування знаходять.
Але тут питання не тільки у розслідуванні і покаранні роботодавця, а в тому, що ушкодження здоров’я працівника дуже часто незворотне, або й смертельне. У результаті людина з травмою не може повноцінно працювати і навіть отримати компенсацію, гарантовану державою для всіх працівників. На сьогодні навіть для неоформлених працівників така гарантія є. Але, не подаючи повідомлення про нещасний випадок, приховуючи його, роботодавець позбавляє працівника цієї гарантії. Ми, в першу чергу, хочемо донести інформацію до працівників та роботодавців. Як то кажуть: поінформований, значить – озброєний.
У червні перевірки частково відновили. У яких випадках і як часто зараз перевіряєте бізнес?
Якраз з 16 червня міністерство економіки видало наказ, яким відновлено заходи контролю Держпраці. Вони стосуються обмеженого кола питань, які законодавець і міністерство вважає критично важливими для відновлення економіки і захисту прав працівників. Це питання, які регулюються законом про порядок трудових відносин в умовах воєнного стану: щодо оформлення трудових відносин, припинення чи призупинення дії трудового договору.
Підстави для перевірок теж обмежені – це звернення громадян, смерть на виробництві від нещасного випадку та доручення прем’єр-міністра. Якраз зараз відбуваються масові заходи державного контролю по всіх регіонах України за одним з доручень прем’єр-міністра. Доручення стосувалося перевірок підприємств, де є заборгованість із заробітної плати.
З 56 боржників у Львівській області, які були станом на червень, на сьогодні 25 вже погасили заборгованість за результатами перевірок, а дехто ще до їх початку, коли почули, що відновилися заходи контролю. Це боржники, які мали понад річну заборгованість. Не завжди керівник хоче мати заходи реагування Держпраці у вигляді адмінпротоколу. В окремих випадках взагалі може бути кримінальна відповідальність, яка передбачена за умисну невиплату зарплати терміном понад місяць.
Підприємства з яких сфер діяльності найчастіше боргують зарплату?
Підприємства з різних сфер. Є так само і державні підприємства. Якщо це об’єктивна заборгованість через відсутність фінансування, входимо у стан справ на тому підприємстві, встановлюємо вину керівника.
За результатами таких перевірок інспектори праці вживають заходи реагування: складають адмінпротоколи, які скеровують до суду, за наявності підстав – матеріали перевірок скеровуються до правоохоронних органів для надання кваліфікації діям керівника та притягнення до кримінальної відповідальності. Також скеровуємо листи до профільних відомств для вжиття заходів щодо погашення заборгованості.
«Інспектор праці зобов’язаний потрапити на підприємство несподівано»
Як ви зазначили, одною з підстав для проведення перевірки є заява працівника. Як часто люди звертаються про порушення їхніх прав?
Таких заяв є багато з різних причин – невиплата заробітної плати, неоформлені трудові відносини, порушення інших прав роботодавцем. Зараз під перевірки підпадають тільки ті питання, які регулюються законом про особливості трудових відносин в умовах воєнного стану. Певні права роботодавець може обмежити у зв’язку з воєнним станом, навіть Конституція це передбачає. Звісно, не йдеться про основні права на життя та здоров’я.
Зокрема, право на відпустку обмежено до 24 календарних днів, робочий час може бути продовжено до 60 годин на тиждень, якщо це підприємство критичної інфраструктури. На період воєнного стану скасовані вихідні у всі державні свята – працюємо, як у звичайний робочий день.
Який результат розгляду заяв? Чи всі задоволені чи є відмови?
Відмов у розгляді заяв ми не практикуємо, таке не передбачено законодавством. Усі заяви розглядаємо. Якщо питання підпадає під предмет перевірки на підставі законодавства, яке діє на сьогоднішній момент, ми обов’язково виходимо з перевіркою до такого роботодавця. Більшість роботодавців усувають порушення під час перевірки чи на підставі припису. Але однозначно усувають.
Чи змінився під час війни алгоритм проведення перевірок? Як вони зараз відбуваються?
Вони відбуваються у звичайному режимі. Якщо це режимне підприємство, звісно, інспектор праці це враховує. Якихось заборон чи обмежень закон не передбачає.
Інспектори попереджають керівників підприємства про проведення перевірки чи це відбувається несподівано?
Все залежить від предмету перевірки. Специфіка роботи інспектора праці така, що він зобов’язаний потрапити на підприємство несподівано, особливо, якщо предметом перевірки є виявлення неоформлених трудових відносин. Адже якщо про таку перевірку попередити, результату не буде.
Але не можна сказати, що все відбувається без попередження. Зараз триває велика інформаційна кампанія «Виходь на світло», під час якої відвідуємо роботодавців, про яких точно знаємо, що вони використовують незадекларовану працю, і попереджаємо, що працівників треба належно оформити. В іншому разі будуть штрафні санкції.
«Застосовуємо штрафи»
Зараз обмежуєтеся профілактичною роботою чи є реальні штрафи?
Профілактичну роботу ніхто не відміняв, ми її проводимо постійно, а зараз особливо інтенсивно. На підставі доручення голови Держпраці на сьогодні ми зосередилися на гарузях торгівлі та сфері харчування, оскільки це наймасовіші сфери послуг, де задіяна велика кількість людей. Це галузі з найвищим ризиком застосування незадекларованої праці після сільського господарства та транспорту.
Якщо суб’єкти господарювання не виконують припис, не працевлаштовують працівників, однозначно, їх чекає штраф. Закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану передбачає можливість застосування штрафу.
Підставою для накладення штрафу також є акти фактичних перевірок ДПС. Підставою для штрафу також можуть бути перешкоди з боку суб’єкта господарювання чи недопуск інспектора праці до перевірки. Штраф за недопуск до перевірки значно більший, ніж штраф за одного неоформленого працівника.
Який розмір штрафів?
За недопуск до перевірки штраф – 16 мінімальних заробітних плат (107 тис. грн). За одного неоформленого працівника при первинному виявленні штраф – 10 мінімальних заробітних плат (67 тис. грн), а при повторному (протягом двох років) – 30 мінімальних заробітних плат (201 тис. грн) за кожного неоформленого працівника. Розмір штрафу такий, що роботодавець протягом двох років міг би платити мінімальну зарплату і податки, офіційно оформивши працівника.
В умовах воєнного стану в усіх випадках виявлених неоформлених працівників роботодавці оформляли. За такі порушення штрафів на даний момент ми ще не виписували.
Застосовуємо штрафи за актами фактичних перевірок ДПС, коли податківці під час виконання своїх функцій, наприклад, перевірки реєстраторів чи ліцензійних видів діяльності, виявляють неоформлених працівників. Маємо декілька актів про недопуск, які зараз розглядаємо.
Ще одна підстава для накладення штрафу без перевірки Держпраці – це рішення суду. Коли працівник звертається до суду, який встановлює факт неоформлених трудових відносин. Суд зобов’язує роботодавця виплатити всю зарплату, сплатити всі податки за такого працівника. При чому не мінімальну зарплату, а середню по галузі за весь період неоформлених трудових відносин, незважаючи на зарплату, яку він виплатив неофіційно. Крім того суд скеровує нам рішення, на підставі якого ми виносимо штрафну санкцію.
Є працівники, які не нехтують своїми правами, а хочуть за них боротися.
Бувають випадки, що працівники не знають, що вони працюють неофіційно. Їм вручають трудовий договір, який існує тільки на папері, насправді ніхто повідомлення в ДПС не подає, не сплачує податки та не подає звіти. Про те, що вони працювали неофіційно, ці працівники дізнаються вже тоді, коли починаються проблеми при звільненні. Як правило, зарплату за останній місяць їм не виплачують. Таких випадків багато.
У нас була заявниця, яка мала бажання працевлаштуватися в приватному садочку. У декількох приватних садочках вона працювала неофійно, після чого приходила і повідомляла нам про те, що її офіційно не працевлаштували і в того роботодавця є багато інших неоформлених працівників.
Нещодавно ми прийшли з перевіркою у приватний садок у Жовкві. Суб’єкт господарювання не мав ліцензії на здійснення такої діяльності, там не дотримувалися санітарні норми. Вихователі розбіглися, залишивши маленьких діток напризволяще. Інспекторам праці довелося викликати поліцію, службу в справах дітей.
Як роботодавці намагаються уникнути відповідальності
Періодично у Львові трапляються випадки загибелі працівників на будівництві? Яке покарання в результаті отримують роботодавці?
Найгірше покарання для роботодавця – це кримінальна відповідальність. Здебільшого, в таких випадках має місце грубе порушення норм з охорони праці. Під час розслідування таких нещасних випадків працівники Держпраці встановлюють причини та підстави, які призвели до нещасного випадку, та передають акт перевірки зі своїми висновками правоохоронцям. За фактом смерті працівника правоохоронці одразу відкривають кримінальне провадження. Суд дає оцінку притягувати чи не притягувати керівника підприємства чи керівника служби охорони праці підприємства до кримінальної відповідальності.
Дуже часто загиблі працівники виявляються неоформленими офіційно на роботі. Чи вдається довести вину роботодавця в трагедії?
Зараз маємо випадок на одній з пилорам у селі Верхнє Синьовидне на Сколівщині. Там працівника привалило важкими металевими дверима, він загинув. У момент приїзду поліції усі присутні надавали свідчення, що працівник працював на цій пилорамі. Вже зараз роботодавець стверджує, що це випадкова людина, яка зайшла на територію набрати собі дров для свого приватного господарства.
Роботодавець намагається уникнути відповідальності. Сім’я загиблого працівника не отримає компенсацію, поки ми не знайдемо правду в цій ситуації.
Про корупційні ризики та зарплати інспекторів Держпраці
Робота вашої інспекції, як і будь-якого контролюючого органу, має досить високі корупційні ризики. Чи були випадки корупції серед ваших працівників?
У Західному міжрегіональному управлінні Держпраці, яке почало виконувати свої функції у грудні минулого року, таких випадків не було. Регулярно проводимо співбесіди з працівниками. Сподіваємось, що на службі залишилися ті, які розуміють, що в умовах воєнного стану такі речі є не просто порушенням антикорупційного законодавства, а неприпустимі з морально-етичної та людської точки зору. Намагаємось мінімізувати такі ризики. Інспектори праці виходять на перевірки комісійно, а не по одному, щоб не було ані в суб’єктів господарювання бажання уникнути відповідальності, ні, відповідно, в інспекторів праці не виникало жодного незаконного бажання. Розслідування виробничого травматизму завжди комісійне – присутні представники профспілок, пенсійного фонду, представник роботодавця та постраждалого, місцевих органів влади.
У цьому контексті цікаво, які зарплати інспекторів Держпраці, які здійснюють перевірки бізнесу?
В умовах воєнного стану бюджетне фінансування обмежене. Ставки держслужбовців на посадах основних спеціалістів в Держпраці не відрізняються він інших місцевих органів влади.
Скільки це в грошах?
Близько 15 тис. грн.
Яка зарплата керівництва управління Держпраці?
У мене ставка близько 12 тис. грн ставка, передбачені надбавки за інтенсивність та вислугу років. Загалом близько 20-25 тис. грн.
На вашу думку, реально за такі зарплати прожити?
У нас мінімальна заробітна плата 6700 грн, частина громадян живе на таку зарплату. Якщо би уряд встановив, що за 6700 грн прожити нереально, напевно, вона би була підвищена. Усе прораховано. При бажанні точно можна і зекономити. Тим більше, в сім’ї, як правило, не одна людина працююча.
«Висока зарплата за нескладну роботу має насторожити»
Зважаючи на брак робітничих кадрів під час війни, хотілося би зачепити тему примусової праці чи трудової експлуатації. Чи є такі випадки в нашій області?
В умовах війни, масової кількості внутрішньопереселених осіб зросла кількість людей, які вразливі до можливих випадків примусової праці. Є багато бажаючих нажитися на людському горі та скрутній ситуації.
Тому ми проводимо активну роз’яснювальну роботу серед внутрішньопереміщених осіб та мешканців прикордонних областей, які підконтрольні Західному міжрегіональному управлінню (Рівненська, Волинська, Закарпатська, Львівська) щодо ризиків торгівлі людьми та способів, як себе захистити. Не можна віддавати нікому оригінали документів для оформлення будь-чого. Бажано повідомляти своїх близьких про те, куди і з ким на зустріч збирається особа. По можливості приходити на такі зустрічі не наодинці. Враховувати роботу і заробітну плату, яку пропонують, наскільки вона реальна. Якщо за просту роботу пропонують якусь неймовірно високу зарплату, це повинно насторожити.
На Львівщині під час відпрацювання заходів боротьби з дитячою працею та торгівлею людьми ми зіткнулися з фактом використання дитячої праці на жидачівському сміттєзвалищі. Виявили велику кількість дітей, які виконували важку фізичну працю в антисанітарних умовах – на звалищі. Як вони розповідали, це відбувалося роками.
Чим завершилася ця історія?
Ми відреагували повідомленням в правоохоронні органи, в місцеві органи влади. Це були діти ромської національності, вони оперативно зникли з цього сміттєзвалища. Правоохоронцям передали всі матеріали, відео використання праці дітей та їхні розповіді. Такого роботодавця ми беремо на облік для подальшого реагування.
Навесні був скандал через ініціативу керівництва шахти «Надія» залучити засуджених з колонії до робіт під землею. Це викликало протест мешканців Соснівки. Чи вивчала інспекція Держпраці це питання? Наскільки законно залучати засуджених до таких робіт?
Засуджені, як і звичайні працівники, мають право на належні умови та оплату праці і досить часто залучаються до роботи.
Ми не ознайомлювалися детально із можливістю залучення засуджених до роботи на шахті «Надія». Але варто наголосити, що для залучення до підземних робіт працівник повинен мати певну кваліфікацію – відповідну освіту, допуск, медичні покази. Думаю, керівництво шахти не до кінця врахувало ці вимоги. Небайдужі громадяни, які, в першу чергу, турбувалися за свою безпеку, водночас убезпечили і тих засуджених, яких засудили до позбавлення волі, але не до позбавлення життя чи здоров’я.