Надія не вмирає. Він вже підліток. Має свій характер, погляд на світ - і вже майже сформована особистість. Однак навіть майже дорослій дитині хочеться тепла. Сьогодні в рубриці "Чекаю на тебе" - історія Геннадія.
Теніс та футбол - улюблені розваги Геннадія в дитячому закладі. Хоча хлопцю тут подобається: друзів, каже, на пальцях не перерахувати.
15-річного підлітка у сім років привела сюди бабця: він втратив батька, маму, а тепер вже й старенької немає. А колись вони разом готували їсти, пригадує Геннадій. Тому він мріє стати кухарем.
Він тривалий час уже самотній. І хоча звик до цього, таки хоче тепла. Та боїться, щоб у новій сім’ї його не ображали. Тому тепер надто обережний.
Після Різдвяних свят у серці Геннадія - дрібка ностальгії. В ці дні в дитинстві він був щасливим, адже колишня сім’я - якою б вона не була - збиралася тоді разом. І тоді були обійми, хоча, зізнається Геннадій, іноді навіть невчасні.