Коли за ним прийдуть? Десятирічний Ігор чекає того дня, коли двері інтернату відчиняться і чоловік з жінкою скажуть, що вони - по нього. Сьогодні наша історія - про чуйного хлопчика, який колись таки стане мільйонером задля того, щоб зробити свою рідну оселю затишною.
Він сьогодні у костюмі. Однак, каже: не тому, що якесь свято. І справді: свято буде тоді, коли після нашої історії у хлопчика знайдуться батьки.
Знайомтеся - його звати Ігор. Це - німецькою. А ще, у свої 10 він трішки знає італійську. Любить малювати, грати у футбол.
Хлопчик в дитячому будинку вже 4 роки. І батьки до нього не навідуються. Про Ігоря пам’ятає лише хрещена мама, яка на канікулах дозволяє малюку годувати льодяниками свого песика Кнопку і бавитися на вулиці з дітлахами.
Проте в своєму наплічнику Ігор завжди має світлини якоїсь пари. Називає італійськими батьками. Та, очевидно, це лише добродії, які колись надіслали малюку посилку. Та таке бережливе обходження з фото свідчить, що Ігор хоче в сім’ю.
Люди, які зголосяться по малого, мають пам’ятати: дитина - не забавка.
Ігор мріє стати офіціантом. Адже бажає зробити свою майбутньому оселю теплою і комфортною. А щоб так і було, потрібно, аби по нього просто прийшли добрі люди.