Вірить і надіється. У свої 15 Ігор ховає за посмішкою життєвий тягар. Сльозами на очах реагує на запитання про маму. У рубриці “Чекаю на тебе” - історія хлопчика, якого своєю байдужістю зранила, здавалося б, найрідніша людина.
Вже пішов третій рік, як хлопчик живе спокійним і мирним життям. Бо в цьому дитячому закладі його смачно годують, гарно вдягають і головне - люблять. До цього, каже Ігор, коли жив з мамою, було пекло.
Жінка настільки сином не цікавилась, що до школи він ходив так-сяк і після 9-го класу Ігор майже не вмів читати.
Зранений, однак спокійний хлопчик хоче жити в радості. Це відчуття йому дарують велосипед, футбольний м’яч та бджоли, бо любить качати мед. Однак щасливим по-справжньому його зробить нова сім’я, на яку він дуже чекає.