Чемпіон Паралімпіади в Ріо Антон Дацко щойно повернувся зі світової першості із фехтування на візках. Звідти привіз «срібло» і «бронзу». Він поділився переживаннями від чемпіонату світу і згадав, як підіймався на найвищі п’єдестали.
Коли Антонові було 16-ть, страшна травма хребта змінила всі життєві плани. Чотири роки хлопець шукав себе нового і знайшов завдяки фехтуванню. Розповідає: «Реабілітація ‒ це така монотонна праця, займаючись якою результатів не бачиш. А у спорті, навпаки, бачиш постійний ріст. Ти маєш постійну мету, і це дає тобі наснагу».
На чемпіонату світу серед «д’Артаньянів» Антон у команді фінішував третім. А в особистому заліку завоював «срібло». Перепоною для нагороди найвищого ґатунку став британський фехтувальник Дімітрій Кутя. Українець хоч і поступився, зате трохи поекспериментував із тактикою. Дацко зазначив: «Це постійний творчий процес, ми додаємо нові прийоми, відточуємо тактику і адаптовуємося до нових суперників».
А це найвагомішою відзнакою у спортивній кар’єрі Антона Дацка є «золото» Паралімпіади. Ця медаль нагадує чоловікові: все, що він робить не є даремним. Спортсмен розповідає: «Коли ти ділишся досвідом, своїми переживаннями і емоціями з іншими, то відчуваєш, що вартість цієї нагороди стає набагато більшою. І зараз мені дуже подобається не тільки отримувати, а й віддавати».
Мама фехтувальника Марія Тадеївна зізнається: «Завжди переживаємо, коли Антон їде на змагання. Пишаємося тим, що він це робить і прославляє Україну».
Восени відбудеться фехтувальна першість Старого континенту, із якої почнеться відлік відбору на Паралімпіаду. Відтак майже рік Антон готуватиметься до важливих стартів. Щоби знову потрапити на Ігри п’яти кілець.