«Червоний – не герой з постаменту»

Актор Микола Береза про роботу над фільмом Зази Буадзе

11:25, 18 серпня 2017

На День Незалежності України у прокат виходить художній фільм «Червоний» про одного з командирів УПА Данила Червоного, який підняв повстання у сталінському концтаборі. Стрічку знято за однойменним романом Андрія Кокотюхи, який є також і автором сценарію. Фільм вийде у 150 кінотеатрах країни.

Зараз тривають допрем’єрні покази в великій кількості українських міст. 18 серпня допрем’єрний показ відбудеться у Львові.

Зйомки проходили у Кривому Розі на одній із закинутих шахт. Там знімальна група збудувала сталінський табір. Музику для фільму написав італійський композитор Франко Еко. У картині залучені актори львівського театру ім. Леся Курбаса Микола Береза (Червоний) та Олег Стефан (Ворон).

ZAXID.NET розпитав виконавця головної ролі Миколу Березу про те, що для нього стало найважливішим у цьому фільмі.

Актор та директор театру ім. Леся Курбаса зіграв роль Данили Червоного. Фото: Fest

На цю прем’єру глядачі дуже довго чекали, а ЗМІ не раз називали його найочікуванішим українським фільмом року. То чого ж від нього варто очікувати?

Мені зараз вже навіть важко пригадати усі моменти роботи, бо від завершення зйомок минуло понад рік. Але працювати було чудово, зібралася дуже сильна команда. Режисер Заза Буадзе, оператор Олександр Земляний, актор, та всі, хто працював над фільмом...

Робота була в кайф і це, мабуть, найголовніший момент, який має відчутися у фільмі. Бо все робилося з любов’ю, з дуже правильним ставленням до роботи. В першу чергу саме через це варто піти подивитись це кіно.

Я не дуже боюся спойлерів, бо роман Андрія Кокотюхи багато людей прочитало. Дуже часто українське кіно звинувачують в тому, що українці є жертвами. У цьому фільмі все інакше?

Найголовніше гасло цього фільму: вижити, перемогти та жити. Про це неодноразово наголошували і Андрій Кокотюха, і Заза Буадзе. Від самого початку була задумала історія, де герой-українець не помирає, а перемагає. Хоча ми навмисне залишили відкритий фінал. Навіть ще відкритіший, ніж у романі. Але не буду остаточно розкривати сюжетні перипетії.

На пітчингу перемогли наступні проекти Зази Буадзе за романом «Червоний». Події будуть відбуватися до чи після подій цього фільму?

Це буде приквел. Ми вже їздила на зймоки матеріалів для презентації, знаю, що Заза Буадзе та Андрій Кокотюха допрацьовують сценарій. Події будуть відбуватись до подій у таборі.

Спочатку і цей фільм задумувався зі сценами з минулого героя. Проте зняли дуже багато матеріалу, з’явились незаплановані імпровізаційні сцени, такі, наприклад, як сцена святкування Великодня у концтаборі. Тож від флеш беків довелося відмовитись.

Вашим партнером був Олег Стефан, з яким ви разом багато працюєте у театрі Курбаса. Але на майданчику було багато непрофесійних акторів. Були якісь труднощі у роботі із ними?

Справді, актори масових сцен та другого плану були дуже колоритними персонажами. Їм навіть нічого не доводилось грати, адже у багатьох був досвід ув’язнення у реальному житті. Спочатку важко було пристосуватись один до одного, але буквально за пару днів я відчув неймовірне прийняття мене і як людини, і як героя. Сказати, що це було шикарне враження, це не сказати нічого. Все було професійно та без пафосу.

Мені здається, що головна заслуга у цьому Зази, який вміє побачити, що закладено у людині й натиснути на потрібні кнопки, щоб воно спрацювало.

Кадр з фільму «Червоний»

Історія драматична, умови були не надто комфортні. Що було найскладнішим у цій ролі й морально, й фізично?

Якщо говорити про ідейну складову, то було найважчим було не забути, що мій Червоний – не герой з постаменту, а жива людина. Так, він лідер, він скеля, кремінь, камінь, але тим не менше – людина. Весь час хотілося втримати цей градус адекватності.

Що стосується технічного моменту, то у самому фільмі є багато батальних сцен, особливо що стосується втечі з концтабору. Там багато стрілянини, вибухів. Часом доводилося і самому брати у цьому участь, але часом працювали каскадери. Іноді навіть коли хотілося самому зніматись у тій чи іншій сцені, до мене підходив продюсер Володимир Філіппов і мені казав: «Для цього є спеціально навчені люди, ти нам ще потрібен у кадрі». І працював мій дублер.

Було дуже багато нічних зйомок. Цікаво, як це буде виглядати на великому екрані.

Кадр з фільму «Червоний»

Чи може українське кіно з його порівняно невеликими бюджетами знімати історичні фільми з батальними сценами?

Це дуже залежить від вміння режисера правильно вибудувати сцену. Навіть велику батальну сцену можна придумати так, щоб зняти її без великих видатків та масовки. Мені здається, що в нас зараз хороший час, щоб випробовувати та відточувати свої вміння, пов’язані із кіно.