У другій половині серпня розпочинається сезон грибів. Ліси навколо Львова і в Карпатах наповнюються людьми, які шукають ласощів від природи. У популярній Facebook-групі «Грибники Львівщини» з’являються десятки дописів.
Переважно львів’яни полюють за білими грибами. Дехто інших і не визнає. Та деякі червонокнижні гриби мають схожість із білими і їх можна сплутати. Окремі ж грибники люблять похвалитися незвичними знахідками і викласти фото невідомих зрізаних грибів у соцмережах. Байдуже, що на смітнику може опинитися гриб з Червоної книги України.
ZAXID.NET перед початком грибного сезону розповідає, які червонокнижні гриби ростуть на Львівщині, чому їх не можна збирати і які гриби нещодавно виключили з Червоної книги України.
Їстівні червонокнижні гриби
Боровикові
До Червоної книги України внесені кілька видів боровикових. Деякі з них трапляються на Львівщині та в сусідніх Івано-Франківській і Закарпатській областях.
Перший – яєшник гірський. Раніше він називався напівпридатковим боровиком. У деяких місцевостях його називають жовтяком.
Недосвідчені грибники можуть плутати гірський яєшник з білим або польським грибом. Попри те, що це великий їстівний гриб першої категорії, їсти його не можна. Його не можна навіть чіпати – він належить до зникаючих видів.
Цей гриб росте в хвойних гірських лісах. Якщо будете полювати на боровикових у листяних лісах, теж будьте обережні – там можна натрапити на червонокнижних родичів гірського яєшника: це укорінений (колишня назва – боровик придатковий) і королівський яєшники і напівборовик ямчастий.
Другий боровиковий гриб, що заборонено збирати, це бронзовий боровик. Його ще можуть називати мідним або темно-коричневим боровиком. У деяких місцевостях на заході України цей гриб називають дубовим грибом бо рудяком. Власне, його можна зустріти в дубових лісах і гайках. Найбільше шансів – на Закарпатті, проте були випадки і на Львівщині.
Бронзовий боровик дуже схожий на білий гриб – вирізняється хіба сильною «засмагою». Він також належить до першої категорії їстівних грибів – тобто має відмінні харчові характеристики. Проте це – рідкісний вид. І став він таким саме через масове збирання.
Шишкогриб лускатий – третій з боровикових грибів на Львівщині, що занесений в Червону книгу України. Його статус – вразливий. Таким він став через масовий збір, а ще – через вирубування пралісів.
Вирізняється шишкогриб тим, що його шапинка покрита великою лускою. Іноді він виростає до розміру з людську голову. Забарвлення гриба – темне, часом навіть до чорного кольору. Якщо раптом зустрінете – обов’язково сфотографуйте, але не чіпайте.
Фото Ірини Машевської
Деревні гриби
Як випливає з назви, деревні гриби ростуть на деревах. Іноді на впалих, чим допомагають стовбуру швидше розпастися, іноді – на живих деревах.
Одним із таких видів є зонтичний трутовик, що в народі має назву «бараняча голова» або «бараньоха».
Він росте у змішаних та листяних лісах на підніжжі дерев. У групі грибників Львівщині цей гриб хвалять за відмінний смак. Та він належить до рідкісних видів, тож смакувати ним заборонено законом. Окрім збирання людьми, на статус цього гриба впливає вирубка дерев.
На повалених хвойних деревах часом можна зустріти щось на кшталт морських коралів. Це – герицій коралоподібний або ж, по-простому, коралоподібний гриб. Знову ж, деякі грибники хвалять його смак і тішаться такій знахідці. Однак статус коралоподібного гериція в Червоній книзі – вразливий. До того ж, їстівний він лише в молодому віці.
Окрім того, це реліктовий гриб. Тобто гриб з іншої геологічної епохи, що дивом дожив до сьогодні, попри зміну умов довкілля. Помилуватися герицієм можна у хвойних, букових, дубових та мішаних лісах. Якщо пощастить, звісно.
Неїстівні червонокнижні гриби
Собачий мутин
Це гриб, що формою не зовсім схожий на звичні. Спочатку це яйце, що згодом видовжується. На кінці видовження з’являється темно-зелений слиз із неприємним запахом. У ньому – спори для розмноження. Статус собачого мутину – рідкісний.
Цей гриб належить до родини веселкових. Він неїстівний. Передусім – через запах. Чому популяція цього цікавого для науки гриба скорочується – вчені достеменно не знають.
Золотиста лускатка
Офіційно цей гриб називається феолепіота золотиста. Також можна зустріти народні назви: золотиста або трав’яна лускатка, золотиста парасолька, гірчичник.
Цей симпатичний гриб належить до родини печерицевих і колись вважався їстівним. Та за сучасною класифікацією він належить до неїстівних грибів – здатен накопичувати ціаніди, частина науковців навіть вважає його отруйним.
Зміна характеристики не допомогла йому захиститися від знищення – сьогодні цей червонокнижний гриб має статус вразливого. Золотиста лускатка часто росте вздовж доріг, на луках, у місцях випасу худоби – милуйтеся, але не чіпайте.
Вже не рідкісні
Останнє оновлення Червоної книги України відбулося у 2021 році. Відтоді кілька видів грибів втратили червонокнижний статус. Це означає, що вони змогли подолати загрозу зникнення – принаймні на зараз.
Це насправді не дивно, адже йдеться не лише про неїстівні гриби, а й про такі, що мало кому захочеться чіпати.
Один з видів, що втратив червонокнижний статус – це малиновий мутин з родини веселкових, родич собачого мутина. Відрізняється забарвленням кінчика зі слизом – він малиновий, яскраво-червоний, насичених відтінків. А ще цей гриб має трупний запах.
Другий гриб, що вже не перебуває під охороною, це квітохвісник арчера, відомий багатьом під назвою пальці диявола. Раніше цей незвичний гриб, схожий на восьминога, мав статус зникаючого. Зараз він досить поширений в Карпатських лісах.
Ознайомитися із переліком виключених з ЧКУ грибів і рослин можна за цим посиланням, в занесених у ЧКУ в 2021 році – за цим.
Чому не можна збирати червонокнижні гриби
Гриби виконують різні функції у лісі. Основна з них – участь у творенні нових грунтів. Гриби є невід’ємною частиною екосистеми, і зникнення одного ланцюжка може призвести до зникнення або щонайменше зміни інших.
Щоб рідкісних і вразливих грибів ставало більше, потрібно дати їм можливість розмножуватися спорами. Це можливо лише тоді, коли гриб дозріє. Люди ж збирають гриби, коли ті молоді і гарні, чим не дають їм розмножитись. Через це десь іще в ланцюжку може виникнути дефіцит – у природі все пов’язане.
Порушники червонокнижного законодавства України мають компенсувати заподіяну природі шкоду, а також несуть адміністративну відповідальність.
Штраф за порушення закону про ЧКУ може становити від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто лише від 340 до 1360 грн. Сплата штрафу не звільняє від відшкодування завданих збитків.
Тож хай мотивацією не збирати червонокнижні гриби для вас буде усвідомлене ставлення і любов до краси та різноманіття природи.