«Chevron» обіцяє оприлюднити назви хімічних речовин, які застосовуватимуть у розчині для добування сланцевого газу (згідно з технологією, його заливають у свердловину, – ред). Про це повідомив 2 жовтня радник міністра екології та природних ресурсів Володимир Ігнащенко.
Він пояснив, що саме в цьому полягає відмінність угоди про розподіл вуглеводнів, яку завтра можуть укласти на Львівщині з компанією «Chevron», з тою, яку раніше було підписано з компанією «Shell» для добування сланцевого газу на Сході України.
«Три місяці тому ми детально обговорили проект угоди про розподіл вуглеводнів. Три місяці вносились зміни і доповнення. На сьогодні проект угоди не схвалений Кабміном, а скерований до Львівської та Івано-Франківської облрад, і лише після їхнього погодження КМУ може схвалити проект цієї угоди», – сказав Володимир Ігнащенко. Він зауважив, що державну екологічну експертизу проекту угоди провела Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління і її затвердило Міністерство екології.
Також, за його словами, «Chevron» бере на себе відповідальність інформувати органи державної і місцевої влади про початок процесу гідророзриву (технологія, за допомогою якої з надр вивільняють сланцевий газ, – ред.). Крім того, Володимир Ігнащенко розповів, що інвестор буде зобов’язаний повністю відшкодовувати збитки, завдані навколишньому середовищу, якщо вони виникнуть. За його словами, згідно з угодою, «Chevron» нададуть доволі велику ділянку для розвідувальних робіт – 6,3 тис. кв м.
«Геофізичні дослідження не спричинять негативних наслідків для довкілля. Згодом інвестор зосередиться на невеликих ділянках, інші, за угодою, поверне державі. Якщо пошукові роботи приведуть до позитивного результату, що не обов’язково, і інвестор таки візьметься за видобуток, то він зосередиться власне на невеликих ділянках», – пояснив він.
Кількість свердловин, за словами Володимира Ігнащенка, буде оптимізуватися за рахунок того, що інвестор застосовуватиме кущове буріння – від однієї свердловини буде відходити кілька розгалужень.
Частину територій, крім того, зауважив він, може бути використано на організацію під’їзних доріг, якщо до ділянок, де проходитиме газовидобування, не буде доїзду. Термін експлуатації однієї свердловини не перевищуватиме 15 років. Загалом угода передбачатиме користування компанією «Chevron» територіями Олеської ділянки впродовж 50 років.
Своєю чергою ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександр Бондар заявив, що академія не проводила державної експертизи проекту угоди, а тільки надала свої висновки.
Він також заперечив, що в процесі добування сланцевого газу практично неможливе забруднення водного горизонту: водний горизонт пролягає на глибині 200-400 м, а глибина свердловини, на якій проводять гідророзрив – 2-4 км з тріщинами довжиною 200-300 метрів, тому таким чином водний горизонт не забруднять.
«Можливе лише вторинне забруднення… Щодо збільшення сейсмічної активності, у Великобританії було три таких випадки – поштовхи були силою до трьох балів, але їх можна уникнути… В Донецькій та Луганській областях при затопленні шахт максимальна сила поштовхів становила 4 бали. В США також зараз розробляють безводневі технології гідророзриву, тобто маємо 5 років запасу (за 5 років інвестори обіцяють провести геологорозвідувальні роботи на ділянках, де планують добувати сланцевий газ, – ред.)», – сказав Олександр Бондар.
Нагадаємо, 20 вересня депутати Івано-Франківської облради на позачерговій сесії підтримали проект угоди про розподіл продукції з компанією Chevron Ukraine B.V. Це рішення дозволило розробку Олеської газової площі.
Як інформував ZAXID.NET, радник міністра та природних ресурсів Володимир Ігнащенко раніше розповідав, що на стадії досліджень «Chevron» планує вкласти 354 млн доларів, а загалом підприємство планує інвестувати 25 млрд доларів у видобуток сланцевого газу на Львівщині.
Водночас фахівець з енергетичних питань Ірина Лендел вважає, що процеси довкола видобутку сланцевого газу в Україні дуже нагадують ті, що відбувались свого часу в США: «І тут, і там – інформаційна війна. Кому це вигідно: тому, хто не хоче, щоб Україна диверсифікувала свої джерела енергії».