На просторах Російської Федерації почався відбір фахівців для виконання «делікатних» доручень всередині країни і за кордоном. Кандидатів шукають у громадських організаціях ветеранів різних воєн, яких за останні десятиліття СРСР і пізніше Росія вели в чималій кількості. Про це 25 січня повідомив колишній російський військовослужбовець, чеченський політемігрант і правозахисник Муса Таїпов, котрий нині мешкає у Страсбурзі, з посиланням на свого колишнього товариша по службі, ветерана радянсько-афганської війни з Підмосков'я.
У розпорядженні правозахисника виявилися копії сторінок великої «анкети-опитувальника» з грифом «суто конфіденційно», яка надходить на адреси керівників ветеранських товариств. Пан Таїпов виклав документ на загальний огляд. Ми його роздрукували і жахнулися: фактично, якісь невідомі вербувальники шукають серед людей, котрі пройшли «гарячі точки», потенційних терористів, диверсантів та кілерів.
На думку, що мова може піти саме про такі дорученнях, наводить багато пунктів анкети. Наприклад, майже відразу після внесення в неї інформації про освіту, володіння іноземними мовами та спеціальні навики потенційні кандидати мають відповісти на таке запитання: «Чи доводилося Вам убивати людей (“чехів”, “духів”) у ході бойових дій і спостерігати результати своєї роботи?» (“чехами” в Росії називають чеченців, “духами” – афганських партизанів, “душманів”).
Трохи далі вербувальники ніби ненароком цікавляться: «Як Ви переносите вигляд і запах крові, розтерзаного людського м’яса?» Тоді йдуть невинні пункти, в які потрібно внести відомості про наявні нагороди, отримані стягнення і реакції на них. Все це ніби поволі підводить до запитання: «Що, на Вашу думку, охоплює поняття “брудна робота”?» І ще кілька запитань цього блоку: «Чи були Ви свідком, як “брудну роботу” виконували інші, або чули про це?»,«Наскільки Вам доводилося нею займатися раніше у світлі Вашого розуміння?».
Кого ж можуть цікавити люди з такими навиками? Хоча анкети надходять від невстановлених вербувальників, абсолютно очевидно, що за ними стоять впливові структури та особи. Так, в одному з пунктів анкети фігурує якийсь «Роботодавець, Господар». Швидше за все, саме його цікавить, чи зможуть майбутні працівники вжити «ефективних заходів» щодо усунення загрози для його майна і які методи готові для цього використати, чи допускають вони можливість застосування з цією метою методів «брудної роботи»? У підтексті явно чується: перевагу буде надано тим, хто таку можливість допускає.
Деякі сторінки анкети віддалено наводять на думку, що хтось займається підбором охоронців. Однак знання іноземних мов для такої роботи зовсім необов'язкове. До того ж, якщо мову вести про охорону об'єктів, дуже дивно виглядають питання про вміння орієнтуватися у незнайомій обстановці, тривалий час діяти наодинці і на межі сил, ухвалювати рішення самостійно і за потреби змінювати зовнішній вигляд.
«Чи можете Ви грати роль абсолютно протилежного Вам, по суті, типу людини? Чи можете перевтілюватися в представників різних соціальних груп суспільства?» – цікавиться невідомий Господар.
Він також запитує у майбутніх підлеглих: «Чи здатні Ви підтримувати контакти з ворогом, неприємною для Вас людиною, якщо даний контакт диктується необхідністю досягти необхідного Вам позитивного результату?»
Оскільки укладачів анкети хвилює питання про «крисятництво» (так вони називають зраду інтересів своєї структури), то можна подумати, що хтось створює елітний підрозділ зі здійснення рейдерських атак. Не тільки відкритих, коли на підприємство вдираються молодики і викидають за ворота директора та інших неугодних осіб. Цим у путінській Росії нікого не здивуєш. У цьому випадку мова може йти і про підготовку витонченіших операцій за «віджим» привабливих активів у тих, хто на свою голову повірив у можливість ведення чесного бізнесу в Росії, завдяки своїм здібностям створив щось міцне, цікаве і таке, що приносить непоганий дохід, але не бажає платити за «дах» бандитам та правоохоронцям.
Ця версія частково має право на існування. Але рейдерськими атаками справа тут явно не обмежується. Адже, крім усього іншого, вербувальники з'ясовують, чи володіють кандидати на роль виконавців «конфіденційних» доручень комп'ютерною грамотою, фото- і відеоапаратурою, наскільки швидко освоюють нову техніку, яким видам бойової підготовки віддавали перевагу під час служби в армії, чи займаються спортом. Вони явно шукають людей, здатних діяти в екстремальній ситуації, добре фізично підготовлених, котрі свого часу «спробували кров».
Усе це наводить на думку, що хтось явно не без відома російської влади здійснює набір у загін, перед яким будь-якої миті можуть поставити диверсійні чи навіть терористичні завдання. Невипадково вербувальники цікавляться у кандидатів: «Як сім'я ставиться до Вашої тривалої відсутності вдома?». Вони також прозоро натякають, що ненормований режим роботи буде компенсуватися «високими регулярними окладами заробітної плати».
Де буде діяти ця специфічна публіка, яку, напевно, ретельно ідеологічно оброблять в дусі путінізму? Перше, що спадає на думку: в Україні, від ідеї поставити на коліна яку головний кремлівський бандит явно не відмовився і навряд чи відмовиться. Тому українцям, звісно ж, треба бути напоготові і вжити всіх необхідних заходів для захисту від провокацій та диверсій. Бо це вже не той псевдоплан «Шатун», який наприкінці минулого року склали, скоріш за все, в Адміністрації президента України в страху перед можливими акціями протесту громадян проти тарифного свавілля і корупції.
Якщо українська влада буде кричати про «Шатун» у моменти суспільної напруги, а в міру відходу співвітчизників з вулиць забувати про нього, та й взагалі, не надавати вагомих доказів існування такого плану від Кремля, суспільство в потрібний момент може просто не повірити. Як у відомій казочці про пастушка і вовка...
Проблема ще й у тому, що у цьому випадку диверсантів можуть готувати для «роботи» в будь-якій точці світу, а не тільки по сусідству. Адже для здійснення капостей в Україні іноземну мову вчити не конче.
Залишається додати, що Муса Таїпов напередодні доповнив своє повідомлення. За його словами, для уточнення інформації він зв'язався зі своїм колишнім товаришем по службі. Той відповів, що «чув, що це набирають в якусь ПВК».
Швидше за все, мова йде про Приватну військову компанію (ПВК) «Вагнер» (командир Д. Уткін), найманці якої воюють на Донбасі й у Сирії. Це військово-терористичне формування в Росії з деяких пір стали називати «приватною армією Путіна». Якщо врахувати, що господаря Кремля багато хто вважає терористом №1 у світі, то пазли зійшлися.