В Україні є майже 1,4 мільйона внутрішньо переміщених осіб - це близько 3% всіх виборців України. Попри те, що військовий конфлікт в країні триває вже півтора роки, проблеми забезпечення конституційних прав для переселенців досі не вирішені. У вересні набув чинності новий закон України «Про місцеві вибори», в якому законодавці так і не передбачили можливості голосування внутрішньо переміщених осіб.
Аби врегулювати це питання, сьогодні у Верховній Раді зареєстровано три різних законопроекти, які дають можливість переселенцям голосувати на місцевих виборах.
Перший законопроект (№2501а) запропонований колишнім членом Партії Регіонів, співголовою депутатської групи «Відродження» Віталієм Хомутинніком та ще одним колишнім регіоналом, а тепер членом депутатської групи «Відродження» Віктором Бондарем.
Цей законопроект передбачає надання переселенцям тимчасового права голосувати на місцевих виборах не за місцем прописки. За проектом закону, переселенець за особистою заявою може бути включеним в списки виборців за місцем фактичного проживання без зміни виборчої адреси та зміни прописки.
Цей механізм такий самий, як і на національних виборах. Людина повинна звернутись до відділу соціального захисту, надати довідку внутрішньо переміщеної особи та на її основі вимагати внесення до списків виборців. Однак така процедура одноразова, вона не стосується інших виборів – внутрішньо переміщена особа, яка була внесена до списків виборців цього року, не буде автоматично внесена до списків на наступних виборах.
«Тут є певний ризик, оскільки людина просто вноситься у список виборців, проте не змінює свою виборчу адресу, то вона може на першому турі виборів мера проголосувати в одному місті, а через певний час на другому турі виборів голосувати у іншому місті. Виглядає так, що у законопроекті не передбачено механізму фіксації місця голосування людини», - зауважив один з авторів альтернативного законопроекту, член ГМ «ОПОРА» Олександр Клюжев.
З огляду на це, авторський колектив депутатів із різних фракцій спільно із громадянською мережею «ОПОРА» запропонували другий законопроект (№2501а-1). Він дозволяє переселенцям на постійній без зміни прописки змінити виборчу адресу та бути постійно включеними у виборчі списки.
Принцип дії цього законопроекту подібний до попереднього: людина повинна звернутись до органів соцзахисту із заявою про зміну виборчої адреси та надати довідку внутрішньо переміщеної особи. Однак змінювати виборчу адресу переселенці зможуть не частіше, аніж раз на рік.
Таким чином автори законопроекту хочуть уникнути можливих маніпуляцій із списками виборців, коли людей, які мають проголосувати за певного кандидата, перед виборами прописують чи реєструють на потрібному окрузі, а після виборів – виписують.
Водночас переселенці, котрі не змінять виборчої адреси все одно матимуть можливість голосувати на парламентських та президентських виборах за місцем фактичного проживання шляхом тимчасової зміни місця голосування.
«Для багатьох людей принципово важливо залишити попередню прописку, оскільки на окупованих територіях у них залишилось майно. Якщо змінити прописку, то ризики, що його відберуть – дуже високі. Крім того, у багатьох вимушених переселенців залишись рідні та близькі люди, яких вони не зможуть відвідувати, якщо не матимуть місцевої прописки. Теперішнє законодавство каже переселенцям, що вони або змушені змінити прописку і тоді голосуватимуть на місцевих виборах, проте не зможуть навідатись до хворої матері, або залишають можливість відвідати матір, проте не інтегруються в суспільство і не впливають на його розвиток», - пояснив Олександр Клюжев.
Третій законопроект (№2501а-2) запропоновувала колишня регіоналка, член фракції «Опозиційного блоку» Юлія Льовочкіна. Її варіант закону передбачає автоматичне включення всіх переселенців у списки виборців за місцем проживання. Як зазначається, мова йде не про фактичну адресу проживання, а про відмітку міграційної служби на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У цій відмітці міграційна служба може зазначити як фактичну адресу проживання переселенців, так і адресу відділу соцзахисту, до якого відноситься переселенець, або ж адресу підрозділу міграційної служби, котра працює на території переселення.
Іншими словами, за такої процедури виборчі списки можуть бути укладені некоректно. Людина може фактично проживати на одному виборчому окрузі, а внесена до списків голосування у іншому.
До того ж, процедура ускладнюється тим, що запрошення на вибори приходить за адресою вказаною у списку виборців. Якщо у списку буде вказана адреса відділу соцзахисту, то найімовірніше, що людина не отримає свого запрошення на вибори та, навіть за бажання, не знатиме, куди потрібно йти голосувати.
Олександр Клюжев запевнив, що громадські активісти ще на початку 2015 року звертались до президента України та до Верховної Ради, аби вирішити проблему голосування внутрішньо переміщених осіб.
«Часу для прийняття законопроекту насправді було достатньо, навіть враховуючи, що у нас за місяць до початку виборів був прийнятий закон про місцеві вибори. Тобто були всі можливості розглянути цей законопроект, зважити всі ризики і переваги», - розповів Олександр Клюжев.
Водночас Комітет виборців України виступає проти прийняття будь-якого із законопроектів, оскільки там вважають, що законопроекти про голосування переселенців суперечать Конституції України та надають привілеї переселенцям стосовно інших членів територіальних громад, котрі також не можуть голосувати на місцевих виборах.
«Окрім 1,4 млн. переселенців, ще біля 13 млн. громадян матимуть труднощі із голосуванням на місцевих виборах. З тих чи інших причин ці громадяни проживають не за місцем офіційної реєстрації. Комітет виборців України наполягає на тому, що проблема виборчих прав має бути вирішена для всіх категорій громадян одночасно», - йдеться в офіційній заяві на сайті Комітету виборців України.
Комітет виборців аргументує, що окрім переселенців не мають голосу на місцевих виборах і люди без реєстрації через відсутність житла чи з релігійних переконань, а також люди, котрі багато років проживають у одній громаді, але зареєстровані в іншій.
«Загалом, ідея права вибору територіальної громади, до якої особа належить, є прогресивною, але її реалізація повинна бути більш продуманою, а також стосуватися усіх громадян України, а не лише певної категорії», - резюмує у своїй заяві Комітет виборців України.
Пленарне засідання Верховної Ради 6 жовтня стане вирішальним. Адже це останній можливий термін прийняття закону, який би почав діяти вже на цих місцевих виборах.