Біда в родину Зеновія та Софії Поліхи прийшла пліч-о-пліч зі щастям: у сім‘ї після двох синів нарешті народилася довгоочікувана донечка, яку нарекли Марією. Але доля послала подружжю нелегке випробування – донька мала вроджені важкі вади хребта.
Щоб поставити на ноги Марійку - Софія, яка у сільській амбулаторії працювала фельдшером-акушером, змушена була залишити роботу і возити доньку до Києва на лікування та численні операції. Батько Зеновій, який працював начальником місцевого поштового відділення, крім основної роботи, змушений був підробляти майструванням, аби заробити на ліки доньці та під час тривалих поїздок дружини з донькою на лікування в київські клініки - виховував синів.
Надії молодої пари на одужання маленької Марічки справдилися: донечка видужала і її стрункій поставі, раніше спотвореній горбом, заздрили навіть визнані сільські красуні. Але тут, як грім серед ясного неба, новий вирок лікарів: перенесені запальні процеси дали ускладнення і дівчинка повністю втратила слух. Час для відновлення слуху був безнадійно втрачений і батьки змирилися з суворим вироком долі: красуня Марійка залишилася глухонімою на все життя.
Спливали роки, Марійка успішно закінчила Бродівську спеціалізовану школу-інтернат на Львівщині й опісля навчання залишилася працювати на Бродівському меблевому комбінаті. Там же познайомилася з майбутнім чоловіком - Миколою Возняком, який був старшим від неї на 13 років. Молодята побралися і переїхати жити до Марійчиних батьків у Тудорковичі. Незабаром, у жовтні 2005 року, в Марії та Миколи народилася донечка, яку нарекли на честь Марійчиної матері - Софійкою.
І знову до обійстя родини Поліхи завітала біда: помер Зеновій Петрович, а лікарі поставили маленькій Софійці страшний діагноз - глухота 4 ступеню (майже повна глухота). Микола почав запивати, періодично зникаючи з дому на декілька тижнів, а дізнавшись, що дружина вдруге завагітніла - злякався відповідальності за глухоніму донечку та ще ненароджене дитя і втік із села взагалі й відтоді не дає про себе чути. Сина Юрка, який народився у травні 2007 року - горе-батько так і не бачив досі.
Розуміючи, що глухоніма донька не може самотужки зарадити горю, 72-річна Софія Йосипівна взялася рятувати маленьку онуку, аби не втратити такий дорогоцінний час. Чотирирічна Софійка потребує негайної операції по кохлеарній імплантації, яка дасть дівчинці шанс розвивати мову і в майбутньому піти до звичайної школи та стати повноцінною людиною.
Раніше шансів на вилікування Софійки в Україні не було, але сьогодні в нашій країні, зокрема в Інституті отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченко АМН України в Києві є можливість провести складну операцію (кохлеарне слухопротезування - вживлення спеціального імплантанта у вушні раковини), тоді дитина матиме звичайний слух нормальної людини. Умова така: операція потрібна негайно, тому що велику роль відіграє вік. Вартість операції - 24 тис. євро.
За підтримки громадськості села Тудорковичі, місцевого сільського голови Івана Чернієвського та редактора Сокольської районної газети «Голос з-над Бугу» Василя Сорочука - спільними зусиллями вже зібрали понад 17 тисяч гривень на лікування маленької Софійки, яких частково може вистачити на проведення відновного (післяопераційного) лікування дитини у логопедів та сурдопедагогів Львівської обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні, проте зараз гостро стоїть питання збору коштів для проведення операції, щоб не втратити дорогоцінний час.
Найбільша мрія Софії Поліхи, яка так ніколи не почула голосу своєї довгоочікуваної доньки - почути голос своєї кароокої красуні-онуки.
Ми звертаємося до вас за допомогою і подаємо реквізити, куди ви можете надсилати кошти для операції Софійки Возняк, а також контактний телефон бабці дитини.
Реквізити для перерахування коштів:
філія - Сокальське відділення Ощадбанку №6333, МФО - 385145, код ЄДРПОУ - 02762731, рахунок - 3739890004. Призначення платежу: на лікування Софійки для зарахування на поточний рахунок №129013 Возняк М.З.
Контактна особа: Поліха Софія Йосипівна. Львівська область, Сокальський район, село Тудорковичі. Тел.: 8-032-57-514-29.
Щиро дякуємо вам за співчуття та допомогу! Хай Бог благословить вас!
Ксенія Нестеренко для ZAXID.NET