Сільське господарство потребує підтримки держави – переконана Наталія Королевська.
Важка економічна ситуація в Україні не могли не позначитися на сільському господарстві. Протягом останнього року темпи зростання виробництва сільськогосподарської продукції впали більш ніж вдвічі. Про це представники галузі, підприємці, експерти та економісти говорили 2 липня на громадських слуханнях «Механізми державної підтримки агропромислового комплексу та розвитку підприємництва в сільській місцевості», організованих парламентським комітетом Наталії Королевської, лідера партії «Україна – Вперед!». Учасники дискусії, присвяченій проблемам виробництва молока, зокрема зазначили, що молочна галузь потребує державної підтримки, інакше їй не вибратися з кризи.
Статистика це підтверджує. Наприклад, за 20 років виробництво молока в Україні скоротилося більш ніж удвічі, а поголів'я корів – більш ніж втричі. На цьому тлі ще більше відчувається несправедливе ставлення держави до виробників. Простий приклад – останнім часом молоко купують по 2 гривні за літр, а подекуди навіть дешевше. Мільйони ж українців в магазинах платять по 6-7 гривень за літр молока, а за молочні продукти – ще дорожче. У підсумку, якісне молоко і молокопродукти стають все менш доступними.
В умовах падіння цін на молоко уряд вирішив підтримати приватні господарства, протягнувши крізь Раду законопроект про регулювання закупівельної ціни на молоко. Щоправда, ставлення до цього закону у переважної більшості представників галузі та експертів було критичним. Дотації на поголів'я великої рогатої худоби, які запровадив уряд, виділивши на це майже 1 млрд грн, не дозволять досягти головної мети – зростання виробництва молока в Україні. Так вважає президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун. «Хтось буде тримати корову просто для галочки, щоб отримати дотацію. Можна тримати корову, яка дає 3 т молока на рік, а можна тримати корову, яка дає 6 т молока на рік», – зазначив експерт.
Б'ють тривогу і фермери і переробники молока, адже держрегулювання цін на молоко у форматі, який закладений в урядовому законопроекті, призвело б до різкого скорочення поголів'я корів, адже 80% виробництва молока припадає на дрібні та приватні господарства. Їхню думку розділяє і голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська.
«Якщо закон набере чинності, дрібні господарства будуть змушені вирізати корів, тому що вирощувати велику рогату худобу для виробництва молока буде невигідно», – висловила впевненість Наталія Королевська, виступаючи на громадських слуханнях. За її словами, прийнятий парламентом законопроект про підтримку АПК та регулювання цін на молоко не спрямований на підтримку українського товаровиробника. Закон вдарить по господарствах, які утримують корів, ускладнивши ситуацію в галузі. При цьому джерела доходу позбудуться сотні тисяч українських сімей, що проживають в сільській місцевості, а промисловість потрапить в залежність від іноземних постачальників.
Не сприяють зростанню продуктивності молока й договірні відносини, які зібралася вводити влада. Адже приватні господарства в Україні, які є основними постачальниками молока, в основному – це звичайні сім'ї, люди, які тримають одну-дві корови. Введення договірних відносин між ними і закупівельниками молока ставить перед селянами нездоланний бар'єр. Як результат – люди будуть змушені або піти в тінь, відмовившись від легальних схем роботи, або ж просто позбавитись худоби, відмовившись від виробництва молока взагалі.
У таких умовах Україні необхідно впровадити більш ефективну модель розвитку агропрому, упевнена Наталія Королевська. В економічній програмі «Нова економіка – нова країна», яку розробляє партія «Україна – Вперед!» саме сучасний аграрний сектор є одним із пріоритетів. Та й сама Королевська неодноразово наголошувала, що держава має зробити все, щоб припинити експортувати сировину, закликаючи вкладати кошти та залучати інвестиції саме у розвиток замкнутого циклу виробництва конкурентоспроможної продукції. За її словами, ситуація у молочній галузі найкраще демонструє проблеми більшості галузей сільського господарства та АПК в цілому. «Модель, за якою сьогодні живе український агропромисловий комплекс – нежиттєздатна. Наша мета – знайти оптимальну модель розвитку АПК, яка забезпечить виробництво якісних продуктів, доступних для українських споживачів і конкурентоспроможних на зовнішніх ринках», – відзначає Королевська. Для цього, за її словами, необхідно встановити закупівельні ціни, які гарантують стабільний рівень доходів, як для великих виробників, так і дрібних домогосподарств. Держава повинна створити програму дотацій для виробників продуктів харчування, щоб зробити їх доступними для українських споживачів. І нарешті, необхідно створення сприятливих умов для інвестицій у великі господарства з виробництва молока. «При правильному підході ми зможемо зберегти робочі місця на селі, і забезпечити виробництво якісної продукції», – впевнена Королевська.
Можливо, за збігом обставин, можливо – ні, проте наступного дня після слухань (3 липня) законопроект був ветований Президентом. Вочевидь, загальна позиція представників галузі вплинула на те, що прийнятий Радою закон не набув чинності. Якою буде його подальша доля – покаже час. Але, зрозуміло, що владі потрібно прислухатися до альтернативних думок та професійних оцінок. І не завадило б, справді, сприймати ті ініціативи, запропоновані людьми, які знають, що має змінитися як у сільському господарстві, так і в економіці взагалі.