У суспільній свідомості міцно вкоренилась думка про те, що узурпація влади Януковичем стала можливою завдяки рішенням Конституційного суду. І головним чином, двох з них. Першим (прийняте 6 квітня 2010 р.) КС усупереч приписам Конституції дозволив формувати коаліцію (більшість) у Верховні раді не лише з депутатських фракцій, але й з окремих депутатів (названих у народі тушками). Воно дало можливість Януковичу взяти під контроль парламент і приймати потрібні йому закони. Другим рішенням (прийняте 30 вересня 2010 р.) КС відновив дію Конституції України в редакції 1996 р., істотно розширивши повноваження президента.
Відразу після падіння режиму Януковича Верховна рада ухвалила ряд рішень стосовно КС. Своєю постановою від 24 лютого 2014 р. вона: 1) звільнила за порушення присяги п’ятьох суддів, які були призначені за її квотою (Головіна, Колоса, Маркуш, Овчаренка, Пасенюка); 2) рекомендувала зробити те ж саме іншим суб’єктам формування КС, а саме президенту – звільнити суддів Бауліна і Вдовіченка, з’їзду суддів – звільнити суддів Бринцева, Гультая, Запорожця, Сергейчука, Шапталу; 3) звернулась до Генпрокуратури порушити кримінальне провадження по факту прийняття КС рішення щодо відновлення попередньої редакції Конституції і «притягти усіх винних осіб до відповідальності».
3 березня ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом винесення суддями КС завідомо неправосудного рішення від 30 вересня 2010 р., що спричинило тяжкі наслідки та захоплення державної влади колишнім президентом Януковичем у неконституційний спосіб (за статтями 109 та 375 КК). Розслідування цього провадження продовжується до сьогодні без якихось відчутних результатів. У будь-якому випадку, суспільству не повідомляють про те, що ж саме ГПУ «накопала» у цій справі за два з половиною роки. З окремих джерел лише відомо, що слідчим шляхом підтверджується замовний характер рішення КС від 30 вересня 2010 р. Зокрема, встановлено, що тексти трьох різних документів – конституційного подання від імені 252 народних депутатів, листа президента України до КС (за підписом В.Януковича) і текст висновку Інституту держави і права ім. В.Корецького – складено однією і тією ж особою. Згідно з висновками експертів однією і тією ж особою були складені також листи до КС від імені прем’єр-міністра (за підписом М.Азарова) і Міністра юстиції (за підписом О.Лукаш).
Ще наприкінці минулого року ГПУ на звернення голови парламентського антикорупційного комітету Є.Соболєва повідомила, що «у слідства наявні достатні підстави вважати, що до підготовки процесуальних документів, на підставі яких судом прийнято зазначене завідомо неправосудне рішення, та до тексту самого рішення суду безпосередньо причетні окремі посадові особи Адміністрації Президента України, а саме Лукаш О.Л. і Портнов А.В. та підпорядковані їм працівники державних органів». ГПУ також вказала, що «слідством заплановано проведення допитів усіх суддів КС, які причетні до винесення зазначеного завідомо неправосудного рішення» і що підозри у цьому кримінальному провадженні не оголошувалися.
Отже, можна зробити висновок, що розслідуючи вказану справу майже два роки, слідчі ГПУ не надто далеко просунулись у встановленні істини. Вони навіть не допитали суддів КС, тобто тих, чиї дії є предметом розслідування! Не відомо, чи були вони допитані слідчими ГПУ й після цього.
Хоча треба сказати, що судді КС все ж були допитані з приводу обставин ухвалення вказаного рішення – це зробили слідчі СБУ, які 8 квітня 2015 р. відкрили своє кримінальне провадження за фактом зловживання суддями КС посадовим становищем (ст. 365 КК). Правда, їх до СБУ не викликали, а допитали безпосередньо за місцем роботи – у приміщенні КС (напевно, щоб не дуже відривати від розгляду важливих справ і душевно не травмувати). Більше того, як повідомляли ЗМІ, слідчими СБУ були підготовлені проекти підозр суддям КС (зокрема, його голові Ю.Бауліну), які були передані до ГПУ (за законом про підозру судді може повідомити лише Генпрокурор або його заступник). Однак доля цих підозр невідома – вони десь пропали в надрах ГПУ. Натомість після цього ГПУ забрала з СБУ її кримінальне провадження. Сподіватися від очолюваної тоді Шокіним ГПУ на щось інше, напевно, було й не варто.
Нещодавно новий Генпрокурор Ю.Луценко повідомив, що ГПУ активізує розслідування справи щодо винесення неправосудного рішення суддями КС при зміні Конституції у 2010 р. і логічно завершить провадження по всьому масиву звинувачень проти екс-президента Януковича. Він підкреслив, що без цієї справи «не може бути завершено велику справу по Януковичу». Разом з тим Генпрокурор підкреслив, що у розслідуванні справи щодо суддів КС є проблема, яка полягає у тому, що «судді не можуть бути притягнуті до відповідальності, оскільки по закону вони не несуть відповідальності за прийняте рішення».
Насправді, на мій погляд, юридичної проблеми тут немає. Судячи з усього, підлеглі генпрокурора не зовсім правильно донесли йому правову суть питання.
Справді, у законі про КС є положення про те, що судді КС не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання при розгляді справ, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Але це законодавче положення жодним чином не виключає кримінальної відповідальності за вчинений суддею КС злочин. По-перше, воно носить загальний характер і має зовсім інше правове навантаження, ніж те, яке несе у собі закон про кримінальну відповідальність. По-друге, і головне, злочинність і караність в Україні визначаються єдиним законом – Кримінальним кодексом. Лише КК визначає, які діяння є злочинами і що є підставою кримінальної відповідлаьності. Згідно з ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Жодних особливостей кримінальної відповідальності та її підстав стосовно суддів (у т.ч. суддів КС) він не встановлює. А це означає, що у разі наявності у діянні судді КС складу злочину, він несе кримінальну відповідальність відповдіно до КК.
Якщо ж навіть у ГПУ бути якісь сумніви (хоча виходячи з положень КК їх не могло бути в принципі) щодо можливості притягнення суддів КС до кримінальної відповідальності, то сьогодні вони мають однозначно розвіятись. Адже з 30 вересня набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя і тепер новою редакцією ст. 149 Конституції передбачено, що суддю КС не може бути притягнуто до відповідальності за голосування при розгляді справ, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Тобто, нові положення Конституції встановлюють: суддя може голосувати так, як він вважає за потрібне, і за це не несе відповідальності, але якщо при цьому він скоїв злочин (винесення неправосудного рішення, зловживання службовим становищем, службове підроблення тощо) – він є суб’єктом злочину та має нести кримінальну відповідальність.
А оскільки ГПУ вбачає, що судді КС при постановленні відповідних рішень у 2010 р. завідомо ухвалили неправосудне рішення, чим сприяли Януковичу в узурпації влади, тобто вчинили злочин, то у неї з сьогоднішнього дня є вже не лише усі законні, але й конституційні підстави для притягнення суддів КС до відповідальності – чи то за винесення неправосудного судового рішення (ст. 375 КК), чи то за дії, вчинені з метою повалення конституційного ладу (ст. 109 КК), чи за інший злочин, склад якого вбачається у їхніх діяннях.
Звісно, якщо для цього справді є підстави. Якщо таких підстав ГПУ не вбачає, то провадження стосовно суддів КС треба припинити, визнавши їх невинуватість. Хоча генпрокурор фактично заявив, що такі підстави є. Тоді справа лише за відповідними процесуальними рішеннями. Якщо їх не буде, то це означатиме, що ніхто не має наміру реально притягувати суддів КС до кримінальної відповідальності. А оскільки без належної правової оцінки рішень КС 2010 р. (зокрема, щодо депутатів-тушок і зміни Конституції) неможливо повноцінно доказати факт узурпації державної влади Януковичем, то виходить, що і його до кримінальної відповідальності реально притягувати не збираються.
А перманентні «активізації» розслідування вказаної справи робляться лише для заспокоювання суспільства і міцнішого тримання суддів КС «на гачку», щоб не «сіпались». А КС і так не дуже «сіпається», як і раніше старанно продукуючи потрібні рішення. Так, він дав добро на судову реформу, якою судову владу «загнали» під президента. Розтлумачив положення Конституції про наступну чергову сесію парламенту так, що «на голову не налазить»… Тому хочеш чи не хочеш, а починаєш вірити тим, хто каже, що суддів КС, які служили Януковичу, просто «передали» на службу новій владі – за гарантію не притягнення їх до відповідальності. Тобто, за принципом «ти – мені, я – тобі», як було і раніше.
Хоча я, можливо, помиляюсь. І на цей раз ГПУ «активізується» по-серйозному, поставивши правову крапку в оцінці діянь суддів КС, які, за твердженням самої ГПУ, «ухвалили завідомо неправосудне рішення» в інтересах біглого диктатора. А далі відбудеться давно обіцяне завершення розслідування «великої» справи проти Януковича і вона піде до суду.