Багато власників переконані, що їхній пес має одного «улюбленого» господаря, але чи це правда? За словами експертів, собаки дійсно можуть формувати сильні прив’язаності до конкретної людини, але це не завжди саме та людина, з якою він разом проживає. Експертка Керол Еріксон, захисниця тварин з Охорони здоров’я тварин штату Пенсильванія в етері телеканалу CBS Philadelphia розповіла, чи справді у собак є улюблений господар.
«Собаки обирають найулюбленішого члена сім'ї, виходячи з того, хто приділяє йому найбільшу увагу, грає з ним та чухає. Собаки отримують позитивні асоціації від людей, які постійно забезпечують позитивний досвід, включаючи ласощі, їжу, ігри, які їм подобаються», – розповіла вона.
І саме перші шість місяців є вирішальними для визначення того, хто стане улюбленою людиною собаки пізніше в житті. Багато собак найсильніше прив’язуються до того, хто піклується про них впродовж ключового періоду соціалізації, який триває між народженням та шістьма місяцями.
Але бувають й інші випадки, наприклад коли люди, які не є основними опікунами собаки, стають його улюбленцями. Це може бути будь-яка людина, яка щодня його чухає або грається з ним. Для собак важливий фізичний контакт та ніжність. І саме тому улюблена людина собаки – це не завжди лише та, яка його годує або вигулює.
Собаки також реагують на емоційний зв’язок, тон голосу та навіть мову тіла. Їхні вподобання формуються поєднанням знайомства, довіри та того, наскільки добре людина розуміє їхні потреби. Вони теж сприймають від людей емоційні сигнали, тому якщо людина перебуває у стресі, гучна або непослідовна, собака може з меншою ймовірністю сформувати з нею глибокий зв’язок. З іншого боку, той, хто пропонує стабільність, часто стає «улюбленим» господарем, навіть не усвідомлюючи цього.