У дискусії навколо призначення керівника новоствореної Державної митної служби України дуже мало професійних питань. Цей блог - запитання до претендентів на високу державну посаду про проблеми митної служби, котрі на поверхні. Думаю, що не лише мені цікаво, чи мають кандидати відповіді на них вже зараз. Сподіваюся, на отримання публічних відповідей. Переконаний, що це цікаво багатьом громадянам України.
Перші запитання стосуються «завалів». Саме завалену роботу ще з часів «Мінздоху» відчувають громадяни України, котрі користуються автомобільними пунктами пропуску при перетині кордону Україна – ЄС.
I
Отже. У 2007 – 2013 роках Державна фіскальна служба мала виконати роботи з будівництва пунктів пропуску Красноїльськ та Дяківці, реконструкції «Устилуг – Зосин» та «Лужанки» забезпечення обладнанням пунктів «Рава-Руська», «Краковець», «Шегині», «Ягодин». Все за кошти програм транскордонного співробітництва, за які слід було відзвітувати ще 31 грудня 2016 року.
Будівництво ПП «Дяківці» та «Красноїльськ»
Проекти завалені, а попереднє керівництво ДФС уперто тягне імідж держави Україна вниз пам’ятниками безгосподарності і відсутністю управлінської реакції на породжену нами, українською стороною проблему. Ми залишаємося винні Європейському Союзу понад 20 млн.євро. Тепер запитання до претендентів:
- Чи маєте ви розуміння і дорожню карту, як вирішувати проблеми на вищеописаних пунктах пропуску (за чий рахунок будівництво, що з європейськими коштами, хто замовник робіт, терміни і т.д.)?
II
Уряд Республіки Польща надав кредит, складовою частиною якого є розбудова та облаштування пунктів пропуску у Львівській області, передбачені кошти в сумі 25,00 млн євро. Зокрема, мова про:
А) повну реконструкцію пункту пропуску «Шегині» з вартістю робіт - 15,720 млн євро;
Б) на будівництво пішохідного переходу в пункті пропуску «Рава- Руська» з вартістю робіт - 1,585 млн євро;
В) на будівництво ділянки для легкового автотранспорту й автобусів та відновлення інфраструктури в пункті пропуску «Краківець» з вартістю робіт - 6,945 млн євро.
ПП «Краківець – Корчова»
Згідно укладених контрактів роботи повинні були розпочатись в 2018 році. Станом на сьогодні - там і «кінь не валявся», що переносить терміни реконструкції пунктів пропуску на невизначений термін.
Тепер запитання до претендентів:
- Чи є розуміння бодай двох ключових проблем при реалізації цього кредиту і яка візія майбутнього голови Держмитслужби з вирішення цього питання?
- Чи коли-небудь претендент на високу посаду був на автомобільному пункті пропуску «Краковець – Корчова» і знає що треба зробити, щоб там малою кров’ю почали функціонувати фактично два пункти пропуску?
Отже, як зрозуміли читачі (а претенденти я так розуміють добре це знають) всі проблеми з інфраструктурою пунктів пропуску – компетенція саме Держмитслужби. Але черги на них - наслідок не лише недосконалої і заваленої інфраструктури кордону але й інших причин. Тому наступні наступні запитання до претендентів саме про це.
III
Cума коштів, яка щороку виділяється на утримання 3 великих пунктів пропуску «Шегині», «Краковець», «Рава-Руська», приблизно така ж сама, скільки виділяє Республіка Польща на один невеликий пункт пропуску «Будомєж – Грушів». Як наслідок - в автомобільних пунктах пропуску, які розташовані у Львівській області, працює близько 500 українських митників, то з польської сторони - майже 800. І це при тому, що рівень автоматизації в ЄС є більшим, ніж в Україні.
Тепер запитання до претендентів:
- Чи є у Вас чіткі плани, ресурси та терміни для діджиталізації процедур митних органів?
IV
Єдиний пункт пропуску з Республікою Польща, на якому запроваджено обмін інформацією про транспортні засоби, TCS (Transit Control System) - це «Рава-Руська-Хребенне». Простою мовою, польські митники надають нашим електронні відомості про:
- дату та час переміщення;
- реєстраційний номер транспортного засобу/причепа;
- масу транспортного засобу (кг) (передбачає вагу вантажу та транспортного засобу);
- інформацію щодо завантаженості транспортного засобу (з вантажем/без вантажу).
На жаль, така система не працює на пунктах пропуску зі Словаччиною та Румунією, хоча українські митники мають позитивний досвід роботи з колегами з Угорщини.
Тепер запитання до претендентів:
- Що заважає налагодити такий обмін даними і як Ви готові вирішувати цю проблему?
ПП «Рава-Руська-Хребенне»
V
Всупереч поширеному уявленню про те, що кожен митник є неодмінно хабарником у погонах, в очі впадає рівень забезпеченості заробітною платою персоналу служби в цілому Новий працівник при прийомі на роботу перші 3 місяці отримує близько 4000 грн, через 3 місяці - 6000 грн. Говорити про подолання корупції в митній службі без вирішення проблеми соціального та матеріального забезпечення особового складу неможливо. Будь-які реформи неможливі без залучення освічених молодих людей.
Тепер запитання до претендентів:
- Чи є у Вас план та за рахунок якого ресурсу збільшення заробітної плати у службі та створення умов для приходу молоді на роботу?
Молоді фахівці митної служби
І наостанок. Поки Комісія з питань вищого корпусу державної служби по проведенню конкурсів на заняття вакантних посад Голови Державної митної служби проводить тести і ситуаційні завдання. Це все звісно добре, проте список питань у цьому блозі даааалеко не вичерпний, і хотілося б почути на них та на інші питання реальні відповіді від претендентів.
Запрошую до обговорення на свою сторінку у Фейсбуці.