Час від часу я отримую питання, чи варто Україні займатися розвитком ідеї балто-чорноморської дуги чи поглиблювати взаємини з Вишеградською групою (в якості можливих альтернативних сценаріїв євроінтеграції)? Я відповідаю, що займатися треба усім, але при цьому втрачати концентрацію на європейській чи євроатлантичній інтеграції не можна.
Але так схоже, що нинішній українській дипломатії краще взагалі нічим не займатися. До втрати якихось можливостей це призведе, але принаймні позбавить дитячих помилок. Як от зі Словаччиною чи антигрецькі заяви, або обговорення з Обамою теми постачання зброї і спеціального статусу, щоб наприкінці сказати - а нам цього і не потрібно було. Україна традиційно потопає у власній зарозумілості та непрофесійності.