Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) давно знало про те, що дружина власника компанії «Алтаюр», на чиїх серверах зберігаються електронні декларації, працює в Конституційному суді України (КСУ). Про це стверджується у повідомленні КСУ у відповідь на заяву голови НАЗК Олександра Новікова, який сказав, що у НАЗК дізналися про
цей факт лише після того, як КСУ прийняв скандальне рішення щодо електронного декларування. Наразі сервери з деклараціями арештував суд, оскільки «Алтаюр» здавав їх в оренду державі за Завищеними вчетверо цінами.
За інформацією Конституційного суду, НАЗК ще у 2017 році, укладаючи договір оренди серверів із ТОВ «Алтаюр», знало, що дружина власника компанії Ганна Мартиненко понад 10 років працює в КСУ.
«Попри це, у 2017 році у НАЗК жодних питань чи занепокоєння з приводу місця праці зазначеної особи не виникало», – додали в суді й назвали останні заяви очільника відомства Олександра Новікова «тотальним спотворенням фактів та зумисним формуванням хибних уявлень про ситуацію».
Як пише «Громадське», йдеться про заяву Новікова, яку він зробив в інтерв’ю програмі «Мокрик По Живому». Очільник НАЗК сказав, що про роботу дружини власника «Алтаюру» в КСУ дізналися лише після рішення суду щодо електронного декларування.
За словами Новікова, в НАЗК допускають, що останнє рішення КСУ про закриття публічного доступу до декларацій топ-посадовців може бути пов'язане і з цим.
НАЗК з 2017 року уклало договори про оренду обладнання «Алтаюр» для Єдиного реєстру декларацій. Однак завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило, що компанія значно завищувала суму оренди серверів, через що держава переплатила у понад чотири рази.
У січні 2020 року «Алтаюр» та НАЗК проводили переговори щодо повторного укладання договору про оренду обладнання. Однак після того, як компанія попросила 5,1 млн грн за обладнання вартістю 2,66 млн грн, агентство почало внутрішній аудит.
За його результатами Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення. Пізніше Вищий антикорупційний суд наклав арешт на обладнання як речовий доказ, апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення. Зокрема, КСУ скасував кримінальну відповідальність за внесення в декларації про доходи, витрати і майно недостовірної інформації. Також КСУ заборонив НАЗК моніторити стиль життя державних службовців і роботу реєстру електронних декларацій. Утім, уряд зобов’язав НАЗК не виконувати рішення КСУ, тож реєстр декларацій продовжив працювати.
Після ухвалення Конституційним судом цього рішення, президент Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді звільнити усіх його суддів, хоча ані в президента, ані у Верховної Ради немає таких повноважень.
У свою чергу народні депутати зареєстрували законопроект про відновлення антикорупційного законодавства у первинному вигляді. 3 листопада профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити саме цей документ, тоді як президентського законопроекту члени комітету не розглядали.
Станом на 5 листопада народні депутати зареєстрували альтернативні вже згаданим документам законопроекти. Однак на вечір 5 листопада жоден з цих документів депутати не розглянули.