У суботу, 26 січня, видатний іспанський фігурист, 27-річний Хав’єр Фернандес останній раз виступив на великих змаганнях. Чемпіонат Європи у Мінську став останнім в його кар’єрі: спортсмен оголосив, що залишає великий спорт.
«Абсолютно точно цей чемпіонат стане останніми змаганнями у моїй кар’єрі. Це ніяк не залежатиме від результатів. Проте моя подальша діяльність так само буде пов'язана з фігурним катанням, яким я займаюся все своє життя», - заявив фігурист, який після короткої програми посідав лише третє місце.
Результат виявився блискучим: Фернандес здобув сьому поспіль перемогу, побивши усі можливі рекорди континентальної першості. Він став другим в історії фігурного катання семиразовим чемпіоном та першим, хто здобув цей титул сім разів поспіль.
Після короткої програми Фернандес був лише третім (фото Катерини Сліпченко)
Для виступу у Мінську спортсмен обрав дві знакові для себе програми. У короткій він виступав із «Малагеньєю», з якою тріумфував у 2016 та 2017 роках. А останньою довільною стала програма «Дон Кіхот». Він уже виступав із нею на минулорічних Олімпійських іграх. Проте саме вона є ідеальним завершенням яскравої та дуже непростої кар’єри. Кар’єри, яку Фернандес будував без підтримки відповідної федерації, за малої кількості ковзанок у країні, без школи та традиції.
«Я відчуваю близькість до Дон Кіхота. Мені доводилося пробиватися, і це було непросто. Історія Дон Кіхота досить дивна й дивовижна водночас. Він боровся з якимись власними вигадками, вітряками - ця боротьба була ілюзорною для оточення, але він вірив, що саме це і є єдина реальність. У кожному з нас йде внутрішня боротьба, я не виняток. Це персонаж, якого потрібно вивчати, якого цікаво інтерпретувати», - розповів Фернандес в одному з інтерв'ю.
Нинішній чемпіонат став 13-м для Фернандеса. Вперше на європейську першість він приїхав у 15-ть років. Став 28-м. Потім, на чемпіонаті світу – 35-м. Тоді на нього звернули увагу хіба через екзотичне походження – для фігурного катання того часу Іспанія була чимось на кшталт Ямайки для бобслею. Звичайно, іспанські фігуристи з’являлися на змаганнях, але ніхто не сприймав їх надто серйозно. І ніхто тоді не знав, що саме Фернандес зруйнує усталений порядок.
Правда, коли ковзанки в Іспанії закривались на літо, він займався і найпопулярнішим спортом своєї батьківщини, футболом. Навіть був в одній спортивній школі зі своїм дальнім родичем Хесусом Фернандесом Кольядо, який згодом захищав ворота мадридського «Реала». Але прийшовши разом із сестрою на ковзанку у шість років (чи не найпізніше з усіх титулованих фігуристів), Фернандес все ж таки обрав фігурне катання.
Хав'єр Фернандес у 13 років (фото з фан-сайту фігуриста)
Не раз спортсмен розповідав, як батькові довелося знайти собі другу роботу, щоб оплачувати дітям тренування. Оренда ковзанів і костюмів коштувала близько тисячі євро на місяць, а послуги постановників – набагато більше. Цікаво, що тренери вважали сестру Хав’єра, Лауру, набагато перспективнішою. Коли у 2005 році вона брала участь у чемпіонаті Європи, її брат планував зайнятися хокеєм.
«Він не прогресував і не відчував підтримки від тренерів або спортивних клубів. Його талант ніхто не помічав» - розповідала Лаура Фернандес в одному з інтерв’ю.
Проте одного разу його помітив тренер Ніколай Морозов, перевіз до США і навіть певний час сам фінансував спортсмена. Запрошення, яке Фернандес отримав від Морозова, стало для нього доленосним. Щоправда, навіть тоді, коли Фернандес уже посів 11-те місце на чемпіонаті Європи він не отримав жодного ґранту від Іспанії.
У 2009 році на чемпіонаті світу Хав'єр став двадцятим та здобув для Іспанії путівку на Олімпіаду. Це сталось через 54 роки, у 1956 році, після того, як Іспанія брала участь у турнірі з фігурного катання на зимових Іграх. Тоді Даріо Вільяльба, який катався ще в епоху Франко, посів 14-е місце. Фернандес повторив його результат.
Саме тоді він представив програму «Пірати Карибського моря», яка досі залишається однією із найпопулярніших. Попри настороженість суддів Фернандес перетворився на глядацького улюбленця.
Ще однією важливою подією у житті Фернандеса став його перехід до канадського тренера Браяна Орсера. І те, що до Орсера через рік прийшов японський спортсмен Юдзуро Ханьо, сьогодні – дворазовий олімпійський чемпіон.
У передолімпійський сезон Фернандес і Ханьо вибороли на двох 8 медалей найбільших змагань, а іспанець розпочав серію перемог на чемпіонатах Європи. Вони надзвичайно різні, по суті боротьба двох найкращих одиночників, Фернандеса та Ханью, стала боротьбою двох стилів, двох підходів до фігурного катання. Але це не заважає їм зберігати дружні стосунки та вболівати один за одного.
Неймовірна котяча легкість Ханьо та блискуча артистичність Фернандеса є не лише боротьбою: тренуючись поряд, на одній ковзанці вони збагачували один одного. За їх власними словами, робили один одного сильнішими.
На Олімпіаду-2018 у Кореї приїхало лише 13 іспанських спортсменів. Фернандес був прапороносцем своєї команди. В Кореї, у 2018 році він додав до своїх нагород олімпійську бронзу. Він думав вже тоді завершувати кар’єру, проте вирішив ще поборотись за європейський рекорд.
«Наразі я не відчуваю полегшення, скоріше смуток» (фото Катерини Сліпченко)
«Зараз кар’єра фігуриста триває три-чотири роки. Раніше вона тривала понад 20-ть. Чому так відбувається? Я не знаю. Але я не хочу залишатись та займати останні місця, я хочу піти на піку», - заявив Фернандес у Мінську.
У його кар’єрі – 13 чемпіонатів Європи, сім чемпіонатів світу (дві перемоги), три Олімпіади…
«Наразі я не відчуваю полегшення, скоріше смуток. Я тренувався заради змагань 21 рік. Я дуже втомився. Але я думаю, що в мене була хороша кар’єра. Я все одно буду кататись, але це вже буде зовсім інше життя», - сказав Фернандес на фінальній прес-конференції. Він займається організацією власного шоу, буде тренувати та розвивати фігурне катання в Іспанії. Як би там не складалося у нього далі, свої вітряки він таки переміг.