Коли ми кожен день кричали з усіх екранів та трибун про київську хунту, про фашистів, бандерівців і геноцид росіян в Донбасі, скільки разів звучало слово «трибунал»! Злочини проти людяності, воєнні злочини, каральні операції - забули?
Коли збили малайзійський «Боїнг» нам і про український штурмовик віщали, і про українську ракету, і навіть про те, що в літак заздалегідь завантажили трупи в провокаційних цілях. І теж погрожували новим Нюрнбергом. Скільки липових свідків, фармазонських карт і фотознімків нам показали, скільки лабуди і ахінеї ми прослухали, поки нам гадили на мізки.
І ось тепер, коли створення міжнародного трибуналу по «Боїнгу» стає реальним, єдина сторона, яка проти - це Росія! Чому ж? Адже це такий шанс, щоб у всьому остаточно розібратися. Ми ж на сто відсотків упевнені, що винен Київ. Він з жадібності не закрив повітряний простір, він чи то заради провокації, чи то в силу природного людоїдства угробив три сотні чоловік в літаку - ну так, давайте проведемо суд, принесемо туди всі чотирнадцять вагонів неспростовних доказів, які ми накопичили за цей рік - і поставимо крапку. І нехай весь світ засудить українських вбивць. Нехай стане соромно Америці і Європі, які їх покривають. Нехай стане їм соромно за ту допомогу, яку вони надають режиму Порошенко.
Але ми не хочемо трибуналу. Ми говоримо, що це контрпродуктивно. А що тоді продуктивно? Пропонуємо попередньо завершити якесь розслідування. Ну, так чого тягнути - в трибуналі все і розслідуємо.
Але виходить дивна історія. Той, хто впевнений у своїй правоті, той, хто впевнений, що знає, де шукати злочинців і розташовує вагомий доказ, всіма силами прагне уникнути трибуналу і заздалегідь упевнений, що трибунал буде неефективний, а всі розслідування заангажовані. Той, на чиїй стороні правда, не буде боятися і ухилятися. І це найкраще підтвердження того, що і так вже абсолютно очевидно. Малайзійський «Боїнг» був збитий або російськими військовими, які воювали на боці сепаратистів, або самими сепаратистами. Був збитий помилково. Тому що його прийняли за транспортник ВПС Україна. І в Москві про це відомо краще, ніж де б то не було. Але визнати цього ми не хочемо і воліємо нескінченну брехню. Тому що вся ця війна цілком побудована на брехні. Від початку і до кінця. І ці фальшиві республіки - брехня. І фашисти з бандерівцями - брехня. І добровольці в Донбасі - брехня. І коли збили «Боїнг», не залишалося нічого іншого, як знову брехати. Брехати до переможного кінця.
Тільки переможного кінця у цій історії не буде. Будуть сором, ганьба і ще сотні і сотні трупів на додаток до тих 298, які загинули в небі над Україною.