Із дуже простих причин, більшість із яких ростуть із нашого, не так далекого совкового минулого, а також із сучасного досвіду.
Наша сучасна влада діє за схемами, заданими ще у совку. Нікуди вони звідти не вийшла і навіть не пробувала. Режимні приписи не змінилися по суті. Ми ще дуже добре їх пам’ятаємо. Ось кілька, які змушують не довіряти дівчинці із букетом.
- На урядові, державні заходи, а тим більше міжнародні, яким і був Саміт міністрів освіти СНГ, не потрапляють випадкові люди.
- На таких подіях не буває не важливих речей, навіть якщо йдеться про вручення квітів. А тим паче, коли йдеться про публічне вручення букету одіозній політичній фігурі.
- Особа, яка повинна вручити квіти чи прочитати привітання, чи приготувати фуршет, суворо перевіряється. І навряд чи туди випадково потрапила студентка Могилянки, опозиційного до усієї системи освіти, і міністра освіти зокрема, вишу. Перевіряють усе, починаючи від антибактеріальності букету і закінчуючи біографією і лояльністю особи, яка має його вручити. Про це добре знають усі, хто займався організацією будь якого державного заходу, навіть на місцевому рівні.
- Сама ситуація вручення букету була якась штучна. Це не було ані під час привітання, ані після якогось виступу. Усі сиділи на робочих місцях і те вручення було якесь недоречне (тут, можливо, ми не все знаємо, але судячи із доступного відео, все виглядало саме так, якось не до місця, штучно привнесено у сценарій). А сценарії таких засідань дуже вивірені.
Сам той акт публічного упокорення Табачника, усі жести дівчинки були якісь невпевнені, не переконливі, не емоційні. Згадайте, як іранський журналіст жбурнув черевиком у президента США. Це було рвучко, переконливо, рішуче. А тут якось так мляво, ніби вона сама не дуже впевнена у тому, що робить.
Найважливіше питання – кому це виявилося вигідним. Владі – сто відсотків. Усім присутнім на живо і усім у медійному просторі показали, що опозиційна українська молодь радикальна, вона не знає інших способів вирішення питань, і тому небезпечна і непередбачувана. Вона загрожує стабільності країни, а отже, і її сусіда, і Європі. Це по перше.
По друге, Табачник повівся спокійно і виважено (був готовий?), а отже це позитивно вплинуло на його імідж у середовищі присутніх. Не забувайте, що це саміт країн СНД, а отже лояльність до Росії (що дорівнює лояльності до Табачника) повинна була бути максимальною і максимально продемонструвати неадекватність молодіжного спротиву. Що і було головною метою заходу.
Дивно і те, що виконавиця «теракту» не дала жодних коментарів, не пояснила свою позицію, яка мала б бути ширшою, ніж просто бажання дати по писку пану міністру. Якщо вже людина зважується на такий публічний крок, то вона до цього якось прийшла і повинна бути готовою і до подальшої публічності, і до лідерства, і до пояснень, чому.
Тому не вірю.