26 травня ведучий ZAXID.NET Новини Андрій Дрозда розповість про те, як українські судді беруть мільйонні хабарі за замовні рішення і вбивають, щоб залишитися безкарними.
Із судами в Україні велика проблема. Це знають усі: і ми з вами, і наші європейські партнери, які поставили нам чіткі умови очищення і перезапуску судової гілки влади. Інакше членства у Євросоюзі нам з вами не бачити. І поки цей процес очищення через пень-колоду триває, ми продовжуємо спостерігати огидні гримаси суддівської братії.
Затримання на хабарі у майже три мільйони доларів голови Верховного Суду Всеволода Князєва вкотре вказало на стан прогнилості нашого судочинства. Виявилось, що нові кадри на вершечку суддівської піраміди швидко навчитися брати шалені гроші за підтасовку рішень. Самі судді охрестили цю подію «чорним днем» в історії Верховного суду, але насправді ця дата може стати початком очищення системи. Поки що до цього дуже далеко.
Сьогодні на засіданні пленуму Верховного Суду обрали нового голову ВС, ним став голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко. Його репутацію теж не назвеш кришталево чистою. У 2017 році Громадська рада доброчесності дійшла висновку про те, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Причиною для цього стало повідомлення неправдивих відомостей у декларації доброчесності, а також вірогідне недекларування земельної ділянки площею 900 м2 в місті Козелець. А ще ім’я Станіслава Кравченка вважали одним з двох суддів, які у 2003 році звільнили з-під варти Олексія Пукача – вбивцю Георгія Гонгадзе.
Ми ще побачимо, як Станіслав Кравченко покаже себе на посаді голови Верховного Суду, а сьогодні уся країна обговорює ім’я іншого судді - голови Макарівського райсуду Київщини Олексія Тандира.
Тандир у нічний час збив насмерть 23-річного військового Національної Гвардії на блокпосту Берестейському проспекті столиці. Він летів на швидкості на своєму «Лексусі», військовий загинув на місці. Пишуть, що суддя був у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, пройти обстеження він відмовився. Тепер каже, що за кермом був не він, а невідомий водій утік в кущі.
Хтось скаже, що за законами воєнного часу справедливість за такі злочини має наставати негайно на місці. І мабуть буде мати рацію. Бо вироку в цій справі можна чекати роками. Суддя Тандир знає безліч трюків, як затягнути процес у його власній справі.
Іще одна історія, пов’язана з можливою заангажованістю суду, зараз триває у Львові. Тут розглядають справу про ділянку на півгектара в самому центрі міста, яку міська рада вважає вкраденою у громади. Десятки років на цьому місці був базар родом із дев’яностих. Естетика цього місця досі нагадує перехожим про ті буремні часи.
А початок був багатообіцяючим. У 1994 році, майже тридцять років тому, місто надало цю ділянку на площі Князя Осмомисла для будівництва елітного готелю фірмі з австрійськими інвестиціями. Серед засновників компанію була сама міська рада, австрійці і місцеві, так би мовити, бізнесмени. Готель мав відповідати усім п’яти зіркам, адже поруч перлина Львова – театр опери і балету. Міська рада навіть відселила мешканців чотирьох будинків з території, де планувалося будівництво готелю, та надала їм 28 квартир.
Але проект заглох ще на етапі фундаменту. У 1997 році на цьому місці облаштували ринок «Добробут», що мав тимчасово працювати, аж поки інвестор не відновить будівництво. Як відомо, немає нічого тривалішого за тимчасове.
Далі почалися справжні фокуси. У 2004 році компанії, які володіли частками «Галінвесту», виключили з переліку засновників міську раду Львова, якій належало 55% компанії. Як це вдалося зробити? Шляхом розмивання статутного капіталу. Бенефіціаром оборудки став львів’янин Валерій Холодило. Далі у справу вступили так звані «чорні» реєстратори. У 2020 році суджений за земельні махінації реєстратор Михайло Живко зареєстрував за ТОВ «Галінвест» право користування земельною ділянкою, а в лютому 2022 року ще одна реєстраторка Анастасія Марушко зареєструвала право власності на торговий центр на цій ділянці площею 5211 м2. Так у громади Львова фактично вкрали шматок із серця міста.
Міська рада Львова подала позов до Господарського суду Львівської області, вимагаючи скасувати акт на право користування ділянкою, виданий ще у 1993 році та реєстрацію ділянки. Несподівано, але в березні цього року місто цей суд програло і тепер справу розглядають вже на стадії апеляції. Все залежить від рішення Західного апеляційного господарського суду, який прийме рішення вже наступного тижня – 30 травня.
У мерії Львова називають дії Холодила аферою, що принесла містові мільйонні збитки. Для когось збитки, а для когось ця ділянка – актив на 10-12 мільйонів доларів. І вже з’являється інформація про те, що прокуратура чи суд можуть бути зацікавлені матеріально у прийнятті рішення не на користь міста. Називають навіть суму у два мільйони валютних одиниць. Звісно, в таку версію подій повірити важко, адже судді у нас не беруть багатомільйонних хабарів.
Одне відомо достеменно – ринку «Добробут» у центрі Львова в будь-якому разі не буде. Як релікт минулої епохи він віджив своє і помер природною смертю. Власники вже почали його демонтаж, але натомість вліпили на цьому місці торгівельний центр. Змінили шило на мило. У міській раді Львова кажуть, що на цьому місці має бути громадський простір, а не торгівля.
Отож сьогодні саме від рішення Західного апеляційного господарського суду залежить, що з’явиться на місці відмерлого базару в центрі Львова. Що переможе: капітали чи ідеали – ось у чому питання. Зрештою, все на світі згодом можна пояснити буквою закону. Ви дивились ZAXID.NET Новини. До наступних зустрічей.