Свого часу питання про знесення пам’ятника Валентині Терешковій у Львові кілька разів порушували різні громадські діячі та прості львів’яни, але щоразу їхня ініціатива стикалася із тим, що цей пам’ятник «не несе ідеологічного навантаження».
А нині ця пані вирішила розказати про свою розмову з Богом у 1963 році. Напевне, брак кисню у космосі сильно вплинув на її мозок, тому невідомо що ще можна чекати від неї.
Чому в Україні має бути пам’ятник депутатці госдуми? Відповідне звернення, як народна депутатка, я вже підготувала.
Пам’ятник стоїть на вулиці Виговського, що, до речі, називалась колись на честь цієї ж космонавтки. І тут у мене виникає питання: ідеологічного навантаження нема, а логіка – є? Пам’ятник Терешковій у Львові – є, а Каденюку – ні, російська космонавтка з пошкодженими мізками стоїть поруч із будівлею Залізничної районної адміністрації Львова, а скільки, наприклад, пам’ятників українському гетьману Іванові Виговському є в Україні чи у Львові ?
Я за те, аби ця жінка, наштрикнута на шпиці, перестала існувати як бронзова згадка радянщини і русского міра у Львові. У нас багато достойних українців, яких можна увіковічнити у бронзі чи камені, і це точно не має бути дєпутат госдури росії.