Віра в Бога чи поширення російської пропаганди? Допомога вірянам чи сіяння розбрату? Так чим, врешті-решт, займається Українська церква Московського патріархату (УПЦ МП)?
З 2014 року, після порушення територіальної цілісності України, Московська церква успішно розпалює ворожнечу – міжрелігійну, міжнаціональну, ідеологічну. Саме ця церква роками розповідала про братовбивчу та громадянську війну, співпрацювала з окупаційними адміністраціями, а зараз допомагає з вивезенням українців в росію.
На початку повномасштабного вторгнення патріарх Кіріл благословив російських військових на війну проти України. І його «колеги» теж відзначились – ще в лютому на Київщині затримали диверсанта, який мав записи та спеціальні прилади, які свідчили про співпрацю з агресором. Ним виявився протоієрей УПЦ (МП) Михаїл Павлушенко. А 16 березня, у Києві, затримали священника російського патріархату (УПЦ МП) Онуфрія. Він «зливав» інформацію про українських військових, а у помешканні священника знайшли прапор росії та Z-символіку. І це лише кілька прикладів, про які ми знаємо з новин.
Ще з 2014 року священники УПЦ МП відмовлялися ховати загиблих воїнів АТО. «Батюшка сказав, що не буде відспівувати хлопця, бо він стріляв у наших братів». Сьогодні вони далі відмовляються ховати загиблих українців. А у Запоріжжі батюшки відмовилися поховати маленьку дівчинку, яка загинула під час війни. Знаєте який був аргумент? Вона хрещена в УПЦ Київського патріархату.
Огидно, що після стількох років війни священники досі вважають наші народи братніми. Але якесь в них дуже однобоке розуміння братерства. Вони відкидають агресію Росії, 8 років збройне протистояння називали «братнім», але широкомасштабний наступ «братнього» народу благословляють. А тепер ще й звертаються від членів синоду УПЦ МП до Зеленського – наче це українська сторона винна у війні.
Нещодавня заява Синоду Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) взагалі не налазить ні не логіку, ні на голову. Виявляється, всі біди українців через Томос і ми самі розпалюємо релігійну ворожнечу. Священники висловлюють занепокоєння «непоодинокими випадками розпалення в Україні ворожнечі та розбрату на релігійному ґрунті». А ще вони висловлюються про порушення прав вірян. Синод звертається до Генпрокурора та Омбудсмена щодо проведення розслідування цих порушень.
Вгадайте, що вважають порушенням прав вірян? Може якісь власні дії, агітацію в церкві, відмови в обряді? Ні! Порушеннями вони вважають рішення громад про заборону діяльності московських церков. Ще одне порушення – «антицерковні законопроекти». Один з них – 7213, де я є співавтором. Він забороняє діяльність релігійних організацій, керівний центр яких є в державі-агресорі. За законом, усі релігійні громади матимуть можливість приєднатися до Православної церкви України протягом 48 годин з моменту набрання чинності Законом. Якщо не забажають переходити – майно буде передано у власність народу України.
Українці зараз реєструють петиції, виходять до парафій із вимогами вийти із Московського підпорядкування. За дослідженням «Рейтингу», у квітні 2022 року 74% опитаних підтримало розрив з Російською православною церквою. А 51 % українців вважає, що держава взагалі має заборонити діяльність УПЦ МП.
Численні злочини церков Московського патріархату мають бути покарані. Духовний статус осіб не може ховати московські злочини на території України. Ми занадто довго толерували відносини з росією у культурних і духовних сферах. Тепер, коли для багатьох стало очевидно, що УПЦ МП шкодить українцям, веде підривну діяльність, лишається єдино правильний вихід: заборонити Московський патріархат. Від того, чи відмовимося ми від московської церкви – залежить наше Завтра. Від цього залежить наша перемога!