На початку квітня Міністерство освіти та науки України презентувало загальну концепцію цьогорічного вступу. Основним питанням тоді було, чи залишиться ЗНО як основний елемент вступної кампанії, чи все ж в умовах війни буде прийнято рішення про його скасування.
У результаті компромісним рішенням стало запровадження спрощеного формату ЗНО – Національного мультипредметного тесту (НМТ). Він включатиме три блоки запитань: з української мови, математики та історії України, вступники складатимуть його протягом 80 хвилин. Залишається ще багато неуточнених деталей щодо цього тестування, але сподіваюся, що найближчим часом освітня спільнота та вступники зможуть детальніше ознайомитися з порядком вступу у 2022 році.
Загалом процедура вступу у заклади вищої освіти в тих умовах, у яких живе країна останні майже два місяці, виглядає добрим компромісним варіантом. Але тільки, якщо не заглиблюватися у деталі. Пропозиція МОН при вступі брати до уваги результати Національного мультипредметного тесту стосується виключно вступників на бюджетну форму навчання та деяких спеціальностей на контракт. Натомість на більшість освітніх програм на контракт пропонують відбирати студентів виключно за мотиваційним листом.
Справді, мотиваційний лист – це поширена закордонна практика вступу в коледжі та університети. Мабуть, її можна вважати успішною та добре випрацюваною в країнах, у яких цей інструмент використовують здавна для відбору майбутніх студентів. Проте мотиваційний лист, до прикладу, в американських університетах, це лише один з елементів, що подає абітурієнт в університет. Здебільшого університети мають можливість застосовувати й інші елементи відбору: стандартизовані тестування, співбесіди тощо. Тож наскільки успішним може бути впровадження лише частини доброго міжнародного досвіду в Україні? Наскільки це доцільно реалізовувати у час нестабільності та невизначеності, у якому ми зараз перебуваємо?
Теорії прийняття рішення говорять, що перш за все у невизначених обставинах необхідно зважувати усі ризики і лише, якщо їхні позитивні наслідки переважають – таке рішення може бути вигідним та корисним. Чи проводився такий аналіз при винесенні пропозиції про вступ, до прикладу, на прикладні або медичні спеціальності виключно на основі мотиваційного листа? На мою думку, таке рішення тягне за собою багато негативних наслідків та ризиків.
Рішення проводити вступ за різними правилами на різні форми навчання – бюджет і контракт – породжують нерівність при вступі. Зокрема такі умови вступу нівелюють роботу та успіх учнів, які роками добре навчалися у школі та активно готувалися до вступу в університети. Поза тим, МОН декларує як один з важливих принципів саме рівність умов вступної кампанії для усіх абітурієнтів.
Вступ виключно на основі мотиваційного листа призведе до суб’єктивного оцінювання та повернення корупційних практик. Основним викликом, щоб уникнути цього ризику, є забезпечення прозорості процесу оцінювання мотиваційного листа. Проте це вимагатиме залучення великої кількості ресурсу, що коштуватиме досить дорого у часі війни.
Існує великий ризик отримати студентів, які не готові вчитися та не мають необхідного підґрунтя знань зі школи. Мотиваційний лист – надзвичайно добрий інструмент, щоб перевірити прагнення абітурієнта навчатись на тій чи іншій спеціальності та інші його м’які навички (soft skills). Проте абсолютно не дозволяє перевірити його знання (hard skills), які є також надзвичайно важливі при відборі в університет, зокрема на освітню програму.
До прикладу, в Український католицький університет, який є приватним закладом освіти, на спеціальність «Комп’ютерні науки» минулого року було подано понад 500 електронних заявок на 50 місць набору. Таким чином цього року нам необхідно буде обрати 50 найкращих вступників з конкурсом понад 10 осіб на місце виключно за мотиваційним листом?
Попередній ризик породжує наступний, який надзвичайно загрозливий для відбудови країни після перемоги. Україні потрібні кваліфіковані випускники університетів, які готові одразу розвивати той чи інший сектор, а відповідно й економіку. Є велика загроза у тому, що ті вступники, які не матимуть базових необхідних знань при вступі, не зможуть стати за час навчання добрими професіоналами.
Мотиваційний лист однозначно може бути однією зі складових, які формують конкурсний бал і рейтинг абітурієнта при вступі. Проте обирати вступників лише на основі оцінювання мотиваційного листа виглядає небезпечним рішенням, яке матиме негативні наслідки в найближчі декілька років.
Нещодавно Український католицький університет звернувся з проханням до МОН запровадити рівні умови вступу як на бюджет, так і контракт під час вступної кампанії 2022. Сподіваємося, нас почують!