Те, що парламентські вибори 2012 р. стали чи не найбруднішими в сучасній політичній історії України – сьогодні видно навіть незрячому.
Порушення демократичних принципів виборів почалося задовго до самих виборів – прийняттям нової версії закону про вибори із таким милим для влади мажоритарним компонентом, ув'язненням лідерів політичної опозиції, контролем над основними засобами масової інформації, необмеженим доступом до використання бюджетних коштів у пропагандистських цілях, непрозорим й непропорційним формуванням виборчих комісій.
Далі більше – у хід були запущені звиклі для влади “виборчі технології” – ”уточнення” результатів виборів шляхом виправлення протоколів голосування, скасування рішень комісій через суди, атаки виборчих комісій загонами ”Беркуту” та молодчиками спортивної статури. Все це не поодинокі бої локального значення – а частина загальнонаціонального плану порятунку режиму, який “сиплеться” на очах – останній аргумент у боротьбі за владу!
Розтоптані усі застереження міжнародної спільноти на недопустимість маніпулювання волею народу. То якої ж влади можна очікувати у результаті таких виборів? Яким буде ступінь її легітимності в очах громадян та міжнародної спільноти?
А що ж у цій ситуації Опозиція, яку в черговий раз ”розводять наче кошенят”? Бореться за перерахунок голосів в окремих округах (ніби це здатне порушити вирвану обманом та шулерством перевагу влади) й відстоюватиме результати волевиявлення у судах (наче справді вірить у їх справедливість).
МИ ЇХ ЗУПИНИМО! Таким було основне гасло опозиції на виборах, за яке голосували виборці. Якщо цього не відбудеться – то це означатиме для усіх, хто віддав за неї свій голос гру в піддавки, зраду політичних принципів в обмін на депутатські блага. Лише сьогодні й зараз консолідованими зусиллями внутрішньої опозиції та тиску міжнародної спільноти можна зупинити сповзання України в багно дрімучого авторитаризму – завтра буде вже запізно!