Згідно зі статистикою, в Україні майже 30% сімейних пар стикаються з безпліддям. Загалом така ситуація і у світі. У 55% проблеми з репродуктивним здоров’ям має жінка і у 45% – чоловік. Утім, як твердить лікарка-гінекологиня Львівської обласної клінічної лікарні Анна Свереда, нині сучасні методи лікування дозволяють впоратися майже з усіма перешкодами на шляху до бажаної вагітності, але за умови, що пара вчасно звернеться до медичну допомогу до лікаря.
Коли варто бити тривогу?
Далеко не всім сімейним парам, за словами гінекологині, вдається легко і швидко завагітніти. У перші три місяці відкритого статевого життя жінка вагітніє лише у 30% здорових пар. Значній кількості потрібно значно більше часу, приблизно 6 -12 місяців. Якщо бажана вагітність не наступає, важливо не панікувати, а звернутися до спеціаліста і з’ясувати причину безпліддя.
«Більшість здорових фертильних пар віком до 35 років можуть зачати упродовж 6-12 місяців. Якщо за цей час жінка не завагітніла, треба йти до лікаря. А ось жінкам, котрим більше 35 років, варто йти до гінеколога, якщо не вдалося завагітніти впродовж 6 місяців», – каже Анна Свереда.
За її словами, деякі подружжя роками чекають, що проблема сама собою зникне і нарешті наступить ця щаслива мить. Та дива не стається. І що довше тягнути, то важче буде позбутися проблем, які заважають жінці завагітніти.
Ще один важливий момент. Досі багато хто ще вважає, що коли у родині нема дітей, то це через проблеми з репродуктивним здоров’я жінки. Це абсолютно хибна думка. Нерідко у таких випадках вагітність не наступає через проблеми зі здоров’ям саме в чоловіка. До речі, обстеження у безплідних пар варто розпочинати саме з чоловіків. Їм менше треба пройти обстежень. І коли з ними все гаразд, тобі треба ретельно обстежувати жінку. На це піде приблизно два місяці.
Сім найчастіших причин безпліддя
Причин безпліддя є багато, нині зупинимося лише на тих, які зустрічаються найчастіше.
- Порушенння роботи яйників, внаслідок чого не наступає овуляція (синдром полікистозних яйників).
- Непрохідність маткових труд, що виникає внаслідок утворення рубців чи спайок у жінок після оперативних втручань чи перенесених інфекцій , що передаються статевим шляхом.
- Гормональні порушення (гіпоталамо-гіпофізарної системи, роботи щитоподібної залози чи наднирників).
- Аномалії розвитку матки, на котрі припадає близько 1% безпліддя
- Набуті патології матки та ендометрію: поліпи, міоми, ендометріоз, порушення росту ендометрію тощо.
- Сучасний спосіб життя: надлишкова вага, хронічний стрес, психологічне навантаження. У таких станах організм думає про самозбереження, а не про продовження роду і відбуваються зміни в роботах усіх систем, у тому числі репродуктивної.
- Вік пацієнток. Нині жінки спершу реалізовують себе , а тоді планують вагітність Але варто знати: після 35 років можливість завагітніти різко змінюється.
Нині медицина пішла надто далеко у лікуванні безпліддя. При вчасному виявленні проблеми у когось з сімейної пари (вони нерідко є у двох) і підборі правильного методу лікування, у родині з’являється поповнення. Головне у таких випадках – не затягувати візит до лікаря і не чекати, що все вирішиться само по собі.