Зазвичай перше знайомство з містом відбувається через відвідування храмів, палаців і знаменитих вілл. Однак під час прогулянки центром також можна натрапити на багато цікавих архітектурних перлин, кожна з яких має свою історію. Стрий, без сумніву, має чим похвалитися.
Для кращого самостійного знайомства з історичними будинками у Стрию їх ознаковують інформаційними табличками. Як уточнили ZAXID.NET у міськраді, загалом їх буде близько 25, але зараз позначені перші чотири. Це три адміністративні та одна житлова камʼяниця. Про них 13 січня розповіли на фейсбуці.
Будинок адвоката та бургомістра (вул. Коновальця, 4)
Двоповерховий приватний будинок адвоката та бургомістра Стрия Філіпа Фрухтмана. Нині там працює Управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради.
Будівлю в стилі історизму з виразними елементами неокласицизму звели для Філіпа Фрухтмана (1835–1909). Він був відомим на той час адвокатом, а впродовж 1874–1889 років з незначними перервами працював бургомістром (міським головою). 1873 року Фрухтман став послом до Галицького сейму, працюючи у депутатському корпусі впродовж шести каденцій.
У цій камʼяниці Філіп Фрухтман проживав із дружиною Кларою Гарфайн, з якою одружився 1861 року в Тернополі. У подружжя народилося троє дітей: сестри-близнючки Розалія (у заміжжі Райс) та Соломія (в заміжжі Давид), а також син Генрік.
У радянський період приватне помешкання перетворили на Будинок культури для працівників Стрийського вагоноремонтного заводу. Згодом це був районний Будинок культури. Нині там теж працює культурна установа – Управління культури, молоді та спорту.
Каса хворих (вул. Шевченка, 59)
Двоповерховий будинок Каси хворих звели на початку ХХ ст. на ділянці місцевого адвоката і бургомістра Юліуша Фалька. Будівля загальною площею 600 м2 у стилі сецесії досі має збережену ліпнину з маскаронами. Металеві двері та віконні решітки виготовили на місцевій ливарні Яна Верштайна.
Як розповідають на сторінці міськради, перші медичні страхові інституції в Галичині (Каси хворих) зʼявилися ще 1889 року, коли Австро-Угорщина почала застосовувати систему обов'язкового медичного страхування. 3 1907 року до складу правління вперше в Галичині увійшла жінка – Софія Морачевська.
Каса хворих існувала у Стрию до 1939 року. Після війни там розмістили відділи міської ради. Згодом там функціонувало поліклінічне відділення Стрийської міської лікарні.
Чиншова камʼяниця Гейзелькорна (вул. Бандери, 19 – Олесницького, 24)
Чиншову триповерхову камʼяницю Моше Гейзелькорна збудовали 1906 року. Камʼяницю в стилі пізнього історизму спроєктував архітектор Зигмунт Кендзерський. Вона належала власникові магазинів будівельних матеріалів.
Фасади будинку оздоблені поясками та карнизами. На рівні другого та третього поверхів є заокруглені вікна з балясинами та обрамленням, а також прямокутні вікна з тафлями. Акцентів додають форми та ризаліти, завдяки чому будинок має унікальну архітектурну форму.
Спершу помешкання були середніх розмірів, але вже 1909 року там добудували ще одне крило з малими квартирами, які мали одну житлову кімнату та кухню, орієнтованими на дві сторони, з окремою ванною кімнатою та туалетом.
Будинок «Сокіл» (вул. Крушельницької, 18)
Двоповерховий будинок у стилі сецесії звели у 1906 році на ділянці, де раніше був стадіон. Будівництвом займалися Володимир Підгородецький і Владислав Гассман за проєктом В. Крижановського. Фасад оздоблений гірляндами, вінками квітів, лотосоподібними капітелями, розетами, а металева огорожа лоджії викувана у вигляді стебел рослин.
Першим керівником гімнастичного товариства «Сокіл» у Стрию був ветеран польського повстання 1863 року інженер Міхал Францішек Сльосарський.
6 жовтня 1906 року новобудову з автономним опаленням, водопостачанням і освітленням освятили. Вона мала театральну і гімнастичну залу, великий балкон і ложі. 1929 року Фелікс Майер виготовив нову завісу-куртину, що була репродукцією роботи Генріка Семирадського для театру в Кракові.
Впродовж 1945-1959 років тут діяв Стрийський музично-драматичний театр. 3 1960 року – міський Будинок культури.
Про інші цікаві памʼятки Стрия читайте у матеріалі «Місто вічного світла та української інтелігенції. Що треба знати про Стрий».