Водій вантажівки Мар’ян С. отримав два роки умовно за спричинення аварії, у якій потерпіла зазнала тяжких травм, а за кілька місяців померла. Про суму відшкодування винуватець та донька померлої жінки змогли домовитися поза судом. Водночас усі сторони процесу просили суд не позбавляти Мар’яна С. волі та права кермувати, аби він міг працювати і заробляти.
Сьомого грудня 2020 близько 18:00 Мар’ян С., водій тягача IVECO з напівпричепом, виконував рейс з Києва за контрактом приватного підприємця, у якого працював. Після заправки авто на АЗС виїхав на трасу і за Дубно помітив колону завантажених зерновозів, які повільно рухалися. Він же після вивантаження їхав порожнім і на підйомі вирішив обігнати колону. Виїхав на ліву смугу, їхав на швидкості 80 км/год, бо більше 90 км/год його автомобіль їхати не може, і коли помітив, як зверху з’явилися фари, було вже пізно.
Аби уникнути удару, взяв вправо, але не встиг. На крайній лівій смузі на повороті до села Кам`яниця стояв легковик ЗАЗ, пропускаючи зустрічний транспорт перед поворотом ліворуч. Удар вантажівки прийшовся на пасажирку ЗАЗ. Жінка зазнала тяжких травм, небезпечних для життя.
Водій-далекобійник повністю визнав свою провину, адже технічний стан його автомобіля був задовільний, дорога суха, видимість теж задовільна, тобто зіткнення відбулося з його необережності та поспіху.
Після аварії Мар’ян кілька разів приїжджав до родини потерпілої, вибачався і давав гроші. Домовився з донькою травмованої жінки про суму й терміни відшкодування за лікування та про моральну компенсацію. Запевняв, що розкаюється і що зробив висновки, тепер їздить обережніше. Просив не позбавляти його волі і права керування транспортним засобом, оскільки це єдине джерело його доходу. На іншій роботі чоловікові відмовили, коли почули, що матиме судимість. Якщо залишиться без посвідчення водія, то не зможе заробляти ні на відшкодування, ні на утримання власної дитини.
Донька травмованої жінки Марія Р. розповіла на суді, що чотири місяці після аварії стали для неї кошмаром. Мама довгий час була в тяжкому стані, перенесла багато операцій, її кілька разів реанімували. У березні жінку знову оперували, вона усе ще не могла самостійно рухатися. Через кілька тижнів усе ж виписали додому, й рідні почали оформлювати документи на групу інвалідності. Уранці 2 квітня, саме перед засіданням медико-санітарної комісії, жінці стало зле і вона померла від гострої серцево-судинної недостатності.
Розтин не робили, тож причинно-наслідковий зв`язок між смертю і ДТП ніхто не встановлював. Загалом на лікування родина витратила 350 тис. грн і змушена була взяти кредит. І хоча Марії важко пробачити страждання і смерть матері, вона також погодилася з тим, аби не позбавляти винуватця трагедії волі та права кермування, щоб він міг працювати і заробляти. Таку ж позицію зайняв і прокурор.
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Олександра Жуковська засудила Мар’яна С. до трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами й звільнила його від покарання з іспитовим терміном на два роки. Засуджений має сплатити державі 7,8 тис. грн за експертизи.