На чемпіонаті світу з фехтування в італійській Катаньї львів’янин-паралімпієць Антон Дацко двічі піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу.
Він був найсильнішим у змаганнях на рапірі та шаблі. Тренери Антона кажуть, до цих медалей йшли 9 років.
“Така повна ейфорія від того, що чемпіон А ще довхразовий. Нам з Америки передзвонили, з Італії моя подруга. Весь світ бачив ці перемоги”, - каже особистий тренер Антона Дацка Світлана Колеснікова.
Шлях до золота світової першості можна виміряти ще й в кілометрах. Щоразу аби потрапити в зал Антон долає шлях з Буська до Львова. За кермом уже три роки. Каже, що не фанат водіння, але інакше дістатись до залу не вдається.
“Якщо була б можливість добиратися автомобілем або громадським транспортом, то я б вибрав громадський транспорт. Тому що та ти себе вільно почуваєш, ти не несеш відповідальність. За кермом все ж є певна відповідальність і небезпека”, - каже чемпіон світу з фехтування Антон Дацко.
Не легшим було і просування у змагальній сітці в Катаньї. Перший же ж суперник - чемпіон Європи. Далі француз Француа Лорен - якого львів’янин не міг перемогти впродовж трьох років. Наступний - китаєць, олімпійський чемпіон Пекіна. Через статус суперників, каже Антон, змагатись з ними заважали емоції.
“Коли ти виграєш, воно може і не так впливає. Все добре йде. ти спокійний. А коли плюс до того, ти не знаєш, що робити, ти можеш розгубитися і просто програти поєдинок”, - каже чемпіон світу з фехтування Антон Дацко.
Разом з Антоном тренується ще один титулований фехтувальник Андрій Демчук. В Італії також змагались разом. Старшого партнера по команді називає не інакше як трудоголіком.
А от Валерій Галій знає чемпіона і поза залом. Обоє живуть у Бузьку, тож товаришують уже не перший рік.
Дацко вже виборов ліцензію на лондонські ігри. Чи допоможе віра в Бога піднятись на олімпійський п’єдестал дізнаємось влітку. Перший похід був не вдалим - у Пекіні фехтувальник залишився поза першою трійкою.