Українці, які тікають від війни на Львівщину, не можуть довго жити у спортзалах та партерах театрів. Їм потрібне справжнє житло – постійне або тимчасове.
Львівщина вже тільки офіційно прийняла понад 270 тисяч внутрішньо переміщених осіб. А скільки ще родин знайшли прихисток у родичів і знайомих? Всі ми дуже хочемо вірити, що війна завершиться незабаром. Але навіть якщо так, є вірогідність, що хвилі міграції на Львівщину продовжаться.
Одна з них може бути пов’язана з тим, що частина біженців, все ж, повертатимуться з Європи й осядуть у нашій області. Ще одна хвиля може бути восени – з міст та сіл, які зазнали значних руйнувань і де відновити теплопостачання буде занадто дорого і довго.
Тому не гаючи ні хвилини, ми маємо використати ці кілька весняно-літніх місяців, щоб збудувати багато житла. Є два варіанти: будувати тимчасові модульні споруди або постійні багатоквартирні будинки такої поверховості, яку допускають містобудівні документи у містах і селах нашої області.
Про перший варіант ми в ці дні чуємо багато: Львів, наприклад, заявляє, що знайшов землю для такої забудови. Однак до початку будівництва від намірів далеко: дозвільні документи за неспрощеною процедурою під час воєнного стану отримати не так легко. Є ще ризики: модульне житло легко перетворюється у соціальне гетто – новоприбулі дуже слабо інтегруються у місцеву спільноту. Досвід різних міст світу, а також модульних містечок у Дніпрі чи Харкові показує, що такі райони мають проблеми з ростом злочинності, низькою культурною, соціально-економічною активністю. Тут, з високою вірогідністю, панує бідність, а в нашій ситуації – ще й російська мова. Не хочу нікого ображати, але пора її позбуватися. І правильний підхід до будівництва житла для переселенців у цьому дуже важливий.
Саме тому більше схиляюся до наступного варіанту вирішення проблеми:
- будувати житло постійне. Спільно з громадами визначити земельні ділянки, довгобуди або будівництва, які можна допомогти завершити забудовнику, котрий частину квартир передасть переселенцям. Знаю, що обласна влада з 73 громадами таку базу даних уже створила. Вона потрібна також для наших закордонних партнерів, які пропонують допомогу для переселенців. Зокрема, минулого тижня ми говорили про таку співпрацю з фундацією Шона Пена;
- Радитися з громадами та враховувати їхню думку дуже важливо, бо інтегрувати людей у свою спільноту мусять саме вони. Для нового житла важливі не тільки інженерні мережі – як то вода, світло, газ, теплопостачання, а й спроможна мережа медичних, освітніх та культурних закладів;
- Далі треба сконтактувати зі всіма можливими міжнародними організаціями, на кшталт ЄБРР, Світового банку, ООН, благодійними фондами, можливо навіть скооперуватися з Польщею, та напрацювати спільні програми будівництва житла;
- Щоб здешевити процес та інтегрувати людей до середовища, краще будувати не з нуля, а, власне, підтримати місцевих забудовників, добудовувати те, на що вже є дозволи, що вже почали будувати. Так ми і бізнес підтримаємо на місці, і, поки не змінені законодавчі норми для отримання всієї будівельної документації, спростимо та пришвидшимо будівництво житла для переселенців.
Будівництво такого постійного житла вже намагаємося тісно пов’язати із процесом релокації, тобто перевезення підприємств із зони воєнних дій на Львівщину. Внутрішньо переміщені особи, серед яких є багато висококваліфікованих працівників, мусять мати роботу.
Системне житлове будівництво та нові мешканці квартир, нові перевезені підприємства можуть стати новим шансом на відродження наших міст і містечок, які були збудовані довкола одного підприємства чи напряму і, після його занепаду, роками переживають демографічну кризу й економічний занепад. Стрий, Червоноград, Борислав, Дрогобич, Новий Розділ і Новояворівськ, Самбір і Буськ – всі ці міста мають шанс отримати нове дихання. Вони можуть стати новим домом для українців з різних областей.
Вірю в Українське Військо та в нашу перемогу. Тому хочу сказати ще таке: після перемоги, закономірно, всі іноземні інвестиції підуть і мають піти на відбудову зруйнованих міст та регіонів, на відновлення промисловості по всій країні. Тому саме зараз для Львівщини, для нас всіх, може бути той особливий шанс – за короткий час якісно наростити м’язи в економіці. І повірте мені: я дуже-предуже хочу, щоб цей час був якнайкоротшим, щоб наша перемога була якнайшвидше!