Де правда, а де брехня

Із циклу «Ви фсьо врьоті, майдауни! Ви фсьо падстроілі хвашизди! Прі савєцкай власті, прі батюшкє Сталінє ми жилі лучче фсєх!»

23:27, 29 грудня 2015

Колись, коли на початку 90-х я читав якісь перші випадкові книги, що заперечували мені всю шкільну програму і повністю суперечили моїй совковій свідомості – я думав, що це все проіскі імпєріалістов. Як можна розібратись де правда, а де брехня, якщо і ті і ті пишуть книги.

Та з часом, віком, і накопиченням інформації – почало з’являтись розуміння як все ж таки відрізняти зерно від полови у більшості випадків. Ось знову цікавий випадок. Читаю книгу Адріана Кащенка «Оповідання про славне військо Запорозьке низове», написане ще до вєлікай рєвалюциі 1917-го. Помер чоловік у 1921-му році. Тобто майдауном ну ніяк не може бути, навіть гіпотетично. Так от в книзі згадується про 4 найпопулярніших козацьких монастирі – Самарський, Мотронинський, Межигірський і Братський. Долю Мотронинського і Межигірського знаю, а ще двох – стало цікаво. Погуглив. І знову все, як завжди. Пощастило Адріану, не застав він їх долю. …

Самарський Миколаївський монастир. Створено в 1576-му. Ліквідовано за часів радянської влади в 30-х. В ньому відкрили будинок пристарілих, потім інтернат для розумово відсталих.

Мотронинський монастир. Створено в 1037-му. Руйнувався і відбудовувався кілька разів. Та Після революції 1917 року в глибокому занепаді, і 1929 року монастир передали у використання комунальним та колективним господарствам. В 43-му пошкоджений німцями. А совки більше й не парились.

Межигірський монастир. Створено в 988-му. Розібрано тупо на цеглинки і сплюндровано в в 1934-35-му роках. Причому разом з козацькими могилами, в т.ч. і Палія з Самусем. Ну і Янукович тут відмітився – побудувавши на кістках козаків та сплюндрованій святині – своє лігво.

Києво-Братський монастир. Створено в 1693-му. В 20-х передали під поліклініку. В 1935-му розібрали на цеглинки. І віддали під забудову парторгам на квартири. ...

Сотні років все існувало на нашій землі. Багато чого руйнувалось, багато чого знову відбудовувалось. Хто не прибігав – татари, турки, поляки чи московити. Більшість всіх історичних пам’яток пережила все це. І лише Сталіна, лише совка не пережили майже ніхто. Ні святині, ні люди. Майже вся наша історія України зупиняється на Сталіну і совєцьком союзі.

І будь ласка, не треба про докторську ковбасу, трясця, знов!