В Україні кожен президент марить стати «булавою», «сильною рукою», «гетьманом», який всіх швидко ощасливить, забуваючи при тому, як закінчували гетьмани минулого. Натомість, бажання чергового «гетьмана» порадитись зі своїм народом все частіше нагадує кремлівську потішну демократію.
Попри абсолютно недолуге, незаконне, маніпулятивне і, прямо скажемо, дикувате формулювання президентом України запрошення прийти на виборчі дільниці (sic!) і відповісти на «п’ять важливих питань» з метою запровадження «демоверсії справжнього народовладдя», мене наздогнало ще якесь ірраціональне відчуття-спогад, дежавю, яке не могла пригадати.
Згодом зрозуміла – це «общероссийское голосование по поправкам к Конституции России», яке відбувалось у РФ з 25 червня по 1 липня 2020 року, уже після того, як закон про зміни до конституції був ухвалений 14 березня 2020 року. Це голосування потрібне було Путіну, щоб продемонструвати росіянам і світу, що нібито народ схвалює єдіновластіє «Єдіной Россіі», скрєпи, що змінами до основоположного закону він, народ, задоволений, курс Путіна правильний і народ з Путіним. Чи варто зазначати, що у суті змін мало хто з голосувальників у Ненецькому автономному окрузі, чи у Якутії орієнтувався? Звісно, ще в лютому 2020 року Путін видав розпорядження про проведення такого голосування, яке у зв’язку з пандемією було перенесене з квітня на червень, бо з формальної точки зору все повинно було бути для широких неосвічених мас трудового російського народу правильно і причинно-наслідково. Нагадаю вам, як було сформульоване це одне-єдине питання, яке ні з ким не обговорювалось і не узгоджувалось: «Чи ви схвалюєте зміни до Конституції Російської Федерації?» І все.
Це голосування було за форматом ані референдумом, ані соцопитуванням, не було прив’язане до законодавства, до явки, проводилось і на дільницях, і електронно, і з дому, і достроково. Незважаючи на те, що результати «всезагального одобрямсу» були нікчемними, але вони стали інструментом у публічній політиці, коли великий Пу міг сказати всім і кожному, незважаючи на те, чи це hard talk, чи це soft talk: «Росія – демократична країна. Ми спитали у народу. Народ підтримав». Зрештою, ви можете прочитати детально про цей сон розуму і права на надійних інтернет ресурсах і зробити власні висновки. Мені ж зрозуміло, що це все свавілля і диктатура, а «общероссийское голосование» – вульгарний симулякр народовладдя, пурга і тайга.
Пропозиція Зеленського не тотожна російській з багатьох причин. Путін хоч наділив ЦВК повноваженнями порахувати результати «голосування», видав розпорядження про його організацію, з січня 2020 року, відколи вніс законопроект про зміни, імітував його обговорення в Думі (проєкт пройшов три читання), Раді Федерації… Це – різниця з формальної точки зору.
Зеленський не заморочуєтья. На тлі всезагального багатодесятилітнього занепаду середньої і вищої освіти, політичної культури, а також відсутності елементарних правових знань, зокрема, не розуміння широкими верствами трудового українського народу інституту представницької демократії, яка реалізується на виборах, він пропонує якесь «опитування». На виборчих дільницях! Що є прямо протизаконним!
На тлі загального багаторічного сприйняття будь-якої влади в Україні, як ворожої за визначенням, загальної кризи суспільної довіри, деградації медій, масованих паводків з інформаційного лайна, фейків і маніпуляцій, він пропонує народу (за невідомо якого походження позабюджетні кошти) визначати міру покарання за де-факто економічні злочини… Це у нього питання №1. Популізм зашкалює. Мені страшно очікувати наступних питань…
Якщо ТИ хочеш стати «сильною рукою» чи маленькою копією «великого Пу» – нема проблем, але не в Україні. Якщо ТИ хочеш реалізованого народовладдя – вивчай закони, створюй правове регулювання, читай або слухай в навушниках під час бігу сучасних теоретиків держави і права, стань першим в Україні, хто запропонує модель парламентської республіки, зроби масштабні тривалі національні обговорення в кожному селі і до кінця своєї каденції стань Президентом з символічною юридичною роллю. Це найкраще, що ТИ можеш зробити для народовладдя, для перемоги у війні з Росією і для себе.
Мені у страшному сні не міг приснитись такий тупий нігілізм і цинічний популізм, який наростає, як снігова лавина. Не треба пускати дим ув очі, не треба загравати з громадянами, не треба нам демоверсії референдуму 25 жовтня, і демоверсії Путіна не треба, і демоверсії Росії.