26 квітня на сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили рішення "Про українсько-польські відносини в 30-40-их роках ХХ століття та 70-у річницю Волинських подій".
Це звернення вони скерують президентам України та Польщі, прем’єр-міністрам двох країн, голові ВРУ та маршалкам Сейму та Сенату Республіки Польща, повідомили у прес-службі Львівської облради.
Своїм рішенням депутати зобов’язали Львівську ОДА до 13 травня розробити та подати на погодження облраді план заходів із дослідження цих подій та відзначення 70-річчя Волинських подій. За це рішення проголосували 66 депутатів.
У зверненні депутати наголошують, що нинішній стан українсько-польських відносин є найкращим за всю багатовікову історію сусідства двох народів. Плідна співпраця та взаємна повага, якими характеризується сучасність, у першу чергу, стали можливими завдяки переосмисленню нашими державами доволі непростого минулого.
«Проте останнім часом у Республіці Польщі дедалі виразніше окреслюються спроби зруйнувати позитивні досягнення в наших відносинах, - йдеться у звернені. - Історична тема польсько-українського протистояння в роки Другої світової війни стає предметом гострих політичних дискусій, перетворюючи пам’ять про важке минуле в інструмент, яким руйнується сьогоднішнє порозуміння. Трагічна історія – знову на передовицях польських медіа, її широко обговорюють політики та громадські діячі. При цьому із загального контексту польсько-українського конфлікту вириваються лише події на Волині в 1943 році, аби таким чином формувати тенденційні уявлення про винуватців та жертви», йдеться у зверненні депутатів Львівщини.
Депутати наголошують, що безвідповідальні польські політики намагаються здобути політичні дивіденди на пам'яті про важке минуле, висувають та підтримують шовіністичні гасла. Під приводом вшанування жертв конфлікту намагаються засудити діяльність українського визвольного руху в роки Другої світової війни та загалом боротьбу українців за незалежність.
Підтвердженням цього, на їх думку, є внесений проект ухвали на розгляд Сейму Республіки Польща 11 квітня "У справі геноциду польського населення східних кресів ІІ Речі Посполитої, здійсненого ОУН - УПА".
«Вважаємо, що прийняття таких ухвал Сейму та Сенату Республіки Польща спричинить загострення двосторонніх відносин, а окремі положення посягають на державний суверенітет України та носять ознаки територіальних претензій», - наголошують депутати.
«Заради спільного добросусідського майбутнього ми повинні пам'ятати героїчні і трагічні сторінки нашого минулого, але разом з тим розуміти, що наші погляди на це минуле можуть відрізнятися. Адже ми по-своєму можемо оцінювати одні й ті ж події, особливо, якщо вони стосуються минулих конфліктів. Взаємна повага до цієї різниці в оцінках і поглядах на історію є запорукою розвитку рівних партнерських засад у сьогоденні та майбутньому», - йдеться у зверненні депутатів Львівщини.
Як повідомлялось, 11 квітня в польському сенаті було зареєстровано проект постанови, яким передбачається встановити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА в східних областях ІІ Речі Посполитої (Польщі).
Текст проекту ухвали, передбачає осуд геноциду щодо польського населення, нібито здійсненого УПА й іншими формуваннями українських націоналістів в 1939-1947 роках.
Поряд із цим проект постанови припускає визнання ОУН, УПА, дивізії СС "Галичина" і української поліції, що перебувала на німецькій службі, злочинними організаціями.
Зазначимо, що схожий проект ухвали раніше вже реєстрували у нижній палаті польського парламенту – сеймі.
Нагадаємо також, що в грудні минулого року парламентська комісія національних та етнічних меншин розглянула й передала на розгляд Сейму заяву із засудеженням акції "Вісла", під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців. Цей проект ухвали викликав хвилю протестів у польському суспільстві.