Ялтинські депутати дали старт початку реалізації на території міста положень закону "Про засади державної мовної політики". Відповідне рішення ухвалено 21 серпня на позачерговій сесії міськради Ялти, повідомляє прес-служба міськради.
Виконавчому комітету Ялтинської міськради доручено в 3-місячний термін розробити, затвердити й забезпечити заходи щодо реалізації норм закону "Про засади державної мовної політики" і внести на розгляд сесії проект рішення про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин на території Ялти.
До розробки заходів мають бути залучені громадяни, громадські організації, інші інституції громадянського суспільства, депутатський корпус.
Рішення міськради ухвалене у відповідності зі ст.10 Конституції України, законом "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов чи мов меншин", ст.7 закону "Про засади державної мовної політики", ст.26 закону "Про місцеве самоврядування в Україні".
Депутати також урахували постанову Верховної Ради АРК про першочергові заходи щодо виконання в АРК закону "Про засади державної мовної політики", підкреслюють у раді.
Голова Постійної комісії ВР АРК щодо освіти, науки, справ молоді й спорту Валерій Косарєв зазначив, що ще в 2010 році в доповіді й рекомендаціях Ради Європи констатувалося порушення прав людини в Україні на використання рідної регіональної мови чи мови меншин практично в усіх сферах.
Косарєв навів дані, згідно з якими з 1990 року в Україні число шкіл із російською мовою навчання зменшилося на 3484 (понад 65%) на користь україномовних і змішаних і становить тепер 1149 шкіл, а число учнів у них зменшилося в 7 разів.
У 15 західних і центральних областях країни, за його словами, працює лише 15 російськомовних шкіл (0,1%), а у Вінницькій, Івано-Франківській, Волинській, Тернопільській, Київській, Рівненській, Чернігівській областях, де за даними 2001 року проживає понад 200 тисяч російськомовних, немає жодної школи з російською мовою навчання.
Водночас, кількість студентів вузів III-IV рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, тільки за 7 років зменшилося на 172498 осіб (44,2%) і склало в 2010/11 навчальному році 10,2% від загального числа студентів, обурився Косарєв.
А міський голова Олексій Боярчук зазначив, що при переписі населення за 2001 рік рідною мовою назвали російську 86,8% ялтинців, українську – 10,1%, кримськотатарську – 1,1%.
"Росіянами за національністю назвали себе 65,5% мешканців міста", - сказав мер Ялти, уточнивши, що 99,5% з них заявили, що використовують російську мову, а з 27,7% тих, хто назвав себе українцями, російську мову використовують 64,1%.
Нагадаємо, 3 липня цього року Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики». Згодом голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав його і відправив президентові України Віктору Януковичу. Додамо, що раніше В.Янукович заявляв, що прийме рішення щодо ухваленого закону лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків. Янукович підписав Закон №5029-VI "Про засади державної мовної політики" 8 серпня 2012 року. Закон передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
3 серпня Одеська міська, а 15 серпня - Одеська обласна ради надали російській мові статус регіональної.
14 серпня Краснолуцька міська рада Луганської області вирішила дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд з українською.
16 серпня статус регіональної російській мові надали Запорізька й Донецька обласні ради, а також Севастопольська міська.
17 серпня російська стала регіональною на Херсонщині.
Окрім того регіональною російську визнали Дніпропетровська, Луганська та Харківська обласні ради, а також – Харківська, Первомайська (Луганська обл.) та Ізмаїльська ( Одеська область) міськради.
21 серпня на сесії Миколаївська та Херсонська міські ради надали російській мові статус регіональної.
Тим часом депутати Тернопільської облради майже одноголосно прийняли рішення визнати мовний закон таким, що не має на території Тернопільщини ніяких правових наслідків, тобто не є чинним.
У свою чергу Ніжинська міська рада (Чернігівська обл.) більшістю голосів визнала українську мову на території міської громади як єдину і державну, підтвердивши таким чином її статус та відмовившись від затвердження регіональної мови в межах мовного закону.