24 березня 2016 року відбулось засідання регіональної комісії з попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів Львівщини за кошти ДФРР, що викликало бурхливу реакцію щодо «беспрєдєлу» у розподілі коштів. Пройшов рік. 26 травня відбулось чергове засідання комісії, яка відібрала переможців 2017 року. Що змінилось за цей рік? І чи є підстави вважати, що ситуація міняється на краще, чи вона тільки погіршується?
Це питання заслуговує на більш детальне дослідження (що і буде обов’язково зроблено), як це було зроблено у минулому році в дослідженні «Державний фонд регіонального розвитку: механізм/процедури підготовки та відбору проектів регіонального розвитку». А у цьому короткому блозі спробую тезово викласти все, що там відбувалось, запобігаючи звинуваченням, які, впевнений, прозвучать після оголошення результатів ДФРР-2017.
Важливо відзначити, що в правила проведення Конкурсу ДФРР у 2017 році Мінрегіон вніс суттєві зміни. На краще чи гірше – покажуть результати. Так була змінена шкала оцінки заявок в сторону формалізації оцінки і зменшення суб’єктивізму експертів; вже не приділяється «особлива увага» проектам співробітництва територіальних громад та об’єднаних територіальних громад; новий формат регіональних комісій – обов’язкова присутність незалежних експертів. Несподіваним «ноу-хау» 2017 року стало оголошення на початку року додаткового набору заявок по напрямках: енергозбереження освітніх та медичних установ, розвиток спорту та підтримка центрів надання адміністративних послуг, який пізніше був скасований.
Теза 1. Треба віддати належне, що всі проекти 2016 року були завершені і кошти «освоєні». Це важливо, бо коли говоримо про «блатні» проекти, то часто маємо на увазі, що гроші розкрадуть. Не розікрали.
Теза 2. Як і минулого року рекордсменами щодо подачі заявок були: Пустомитівський – 34 заявки (проти 32 у 2016 році), Самбірський – 20 (27), Жовківський – 26 (15), Яворівський – 17 (14), Городоцький 9 (10), міста Львів – 15 (9) і Дрогобич – 10 (11). Відповідно і кількість підтриманих проектів у цих адміністративних одиницях була більшою.
Теза 3. Додатковий набір заявок по 10-відсоткових квотах (спорт та енергозбереження освітніх і медичних установ) був алогічним, як з точки зору ідеології ДФРР (квотування), так і нечесним по відношенню до громад, які ще в листопаді-грудні 2016 року підготували заявки і змушені були чекати проведення додаткового набору. Це також затягнуло терміни оголошення переможців і відібрало дорогоцінний час на проведення ремонтно-будівельних робіт, особливо по освітніх об’єктах (термін завершення 1 вересня).
Теза 4. При тому, що додатковий набір заявок і затягнув терміни конкурсу, це не знімає відповідальності з обласної державної адміністрації за подальше затягування процесу оцінки заявок і визначення переможців. Адже термін завершення додаткового конкурсу був визначений 15 березня, а засідання комісії по відбору було проведене аж 26 травня 2017 року!!! Що робила ОДА цих 2 місяці, залишається таємницею.
Теза 5. Позиція Львівської міської ради. Всі заявки міста Львова отримали низькі бали, але не через «війну» з обласною владою, а по причині низької якості проектів, а головно – відсутності гарантійних листів щодо співфінансування. При значному бюджеті міста, напевно не було б проблемою виділити кілька десятків мільйонів гривень на дофінансування, ну хоча б 2 млн. грн. (із загального бюджету 12 млн. грн.) на проект «Будівництво спортивного залу СЗШ №7». Окрім того, і комунальне підприємство «Інститут міста» могло б допомогти при підготовці заявок, як це зробив наприклад «Інститут міста Дрогобич» і чиї проекти є найвищої якості.
Теза 6. Подальше домінування соціальних проектів. Головне призначення ДФРР – підтримка проектів, спрямованих не на безпосереднє вирішення соціальних, екологічних чи інфраструктурних проблем, а на розкриття економічного потенціалу територій, збільшення продуктивності їх економіки, прибутковості місцевого бізнесу та рівня доходів населення. Аналіз змісту 370-и заявок, поданих на ДФРР у 2017 році, засвідчив, що поняттю «розвитковість» більш-менш відповідали 3 заявки, зокрема «Стимулювання виробництва продукції сільського господарства та її первинної переробки з високою доданою вартістю», але, як це не дивно, вона не знайшла підтримки в членів комісії.
Теза 7. Складається враження, що головна причина неефективного використання коштів ДФРР знаходиться не тільки на регіональному рівні. Думаю, що поступово (як і у випадку Обласного конкурсу ініціатив громад) ми на Львівщині зуміємо довести його до рівня вимог ЄС. Однак на центральному рівні ситуація у 2017 році виглядала зовсім не оптимістично:
- планувалось, що бюджет ДФРР-2017 складатиме – 7,5 млрд. грн. Однак, після проходження державного бюджету через розгляд у Верховній Раді, на цей конкурс нардепи залишили лише 3,5 млрд. грн., а 4 млрд. грн. були переадресовані на субвенції місцевим бюджетам для здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (читай – народним депутатам для ручного розподілу), що призвело до зменшення квоти Львівщини із 225,5 млн. грн. (у 2016 році) до 166,6 млн. грн. (у 2017-му);
- 30% квотування пріоритетів (спорт, енергозбереження освітніх і медичних установ) призвело до несправедливого принципу конкурсного відбору. Так по напрямку «Спорт» (для Львівщини) конкурс заявок складав 1:2, а по загальному напряму – 1:9;
І останнє. Немає змісту сьогодні влаштовувати «розборки» – хто більше завинив. Потрібно зробити глибокий аналіз, внести зміни і готувати заявки на ДФРР-2018 за зміненими правилами. І почати з того, що провести відбір проектів на ДФРР ще у 2017 році, а не в травні 2018 року!
Для цього ГО «Європейський діалог» запрошує представників облдержадміністрації, обласної ради та експертів на дебати «Регіональні програми розвитку у Львівській області: стан і перспективи», які відбудуться 2 червня 2017 року в готелі «Дністер» (початок о 10:30 год.).