Тут таке діло нецікаве. Я сьогодні мав зустріч з одним з адекватних народних депутатів парламенту - які плани, коли ми можемо внести те, коли можемо прийняти інше, чого це провисло, чому те не працює і т.д.
«Знаєш, каже помовчавши, - я довго там не витримаю - брати лівих грошей не буду, а на 4700 зарплати я не можу витягнути сім’ю. До дна коробочки з заощадженнями з попередньої роботи лишилося мало, як далі утримувати дітей – я не знаю. Нам спеціально обрізали зарплати, щоб ті, хто не має інших джерел доходу, в Парламент не йшли, а ті хто пішов, там довго не затрималися». Ті, хто в бізнесі - там просувають бізнес, вони там сидіти будуть мати за що.
Як правило, ті хто пішов туди боротися за системні рішення – безсрібленики, без інвестицій, акцій і депозиту в банку – вони живуть реально від зарплати до зарплати плюс випалювання власних заощаджень. Інші заробітки їм практично заборонені. Мислячих там небагато, але вони – критично необхідна закваска, інакше проробляти реформи буде нікому.
Ці люди, із зарплатою двірників, цього місяця будуть приймати держбюджет наших податків наступного року, розміром понад 600 мільярдів гривень. Давайте поржем з того, що вони там наприймають? Не смішно?
В країні склалася дивна традиція, - хотіти змін, вибрати когось щоб він їх робив (головне щоб мене не змушували змінюватися) і тут же починати копати ногами – як же ми вас обранців і не любимо.
Якщо це все спростити – гідна зарплата нардепа це в певній мірі страховий поліс того, що він буде там відстоювати інтереси громадян, а не корпорацій. Суспільство має не просто перестати істерити з приводу доходів нардепів, воно має вимагати встановити їм гідну зарплату і вимагати звіту за їх роботу.
Туди ж слідом іде зарплата дерслужби, інакше адекватні люди там довго не витримають.
Бо буде як у старому анекдоті, коли Рабіновича беруть на роботу сторожем на базу - отут склад, тут склад, тут ключі, зарплата невелика, 90 рублів. «А що, тут ще й зарплату платять?».
PS. Прізвище нардепа не скажу, пост не про персоналію.