Український фейсбук в чомусь деструктивний інструмент у контексті реформування країни. Дуже легко тут виглядати розумним, прогресивним і доброзичливим. Можна постити лінчики на розумні статейки, оновлювати статуси про прочитання не менше розумних книжок, ділитися розмовами з великими людьми сучасності, передавати кулуарні обговорення зі всяких там Давосі ...
А потім приходити на своє робоче місце, вимикати фейсбук і далі вершити гімномутки - повирішувати, нагнути, купити, відбілити і т.д.
Потім знову його включити, щоб задати аудиторії риторичне питання: ну чому ж ми не Європа і Америка?