Згідно з дослідженням соціологічної агенції Fama, зробленим на замовлення Lviv Media Forum, 61% опитаних людей читають новини у Facebook. Інші соцмережі – менш популярні серед споживачів інформації: 35% беруть новини з YouTube-каналів, 28% та 20% – із Viber та Instagram відповідно, а 11% читають новини у Telegram.
Faceboоk – одна з небагатьох соцмереж, яка маркує деякі фейкові новини, втім їх все ще залишається багато. Український сегмент Faceboоk на дезінформацію перевіряють фактчекери проектів Stop Fake та Vox Check, які входять до міжнародної мережі International Fact-Checking Network (IFCN), що займається боротьбою з дезінформацією.
У інтерв’ю ZAXID.NET фактчекерка проекту Stop Fake Аліна Мосендз розповіла, як перевіряти інформацію у Faceboоk та куди повідомляти, якщо ви знайшли фейк.
***
Як працює маркування дезінформації у Facebook?
У кожній країні або регіоні у Facebook є своя команда, яка моніторить соцмережі. Це потрібно для того, аби локальну інформацію перевіряли журналісти на місцях, а не віддалено.
Якщо є вагомі аргументи вважати, що інформація в певному дописі хибна, фактчекери пишуть статтю зі спростуванням. Тоді вона з’являється під публікацією, що промаркована як фейк. Це стосується не лише текстового допису, а й відео чи фотографії.
«Всі аналогічні пости з оманливою інформацією також отримують наліпку "Неправдива інформація". Втім соцмережа не просто маркує фейки, завжди є стаття з поясненням, чому це не правда», – розповідає фактчекерка.
Вірити у фейки – природно, але треба сумніватися
У тому, що хтось повівся, на фейк, немає нічого доброго чи поганого, каже Аліна Мосендз, адже люди не володіють абсолютними знаннями про все, тому мимоволі можуть вірити у хибні факти про речі, про які знають найменше, і навпаки.
Насамперед, аби не повестися на фейк, вона радить будь-яке повідомлення піддавати сумніву і критичній оцінці, поставити до нього багато запитань: хто це сказав, як, де і коли. Якщо це стосується офіційної інформації – перевірити на держсайтах, знайти першоджерело.
«Тут варто розрізняти джерело інформації і першоджерело. Першоджерело – це не допис на LiveJournal, це те, яке можна вважати справді достовірним. Може інформація й з’явилася першою у когось у блозі, але не факт, що вона правдива», – пояснює журналістка.
Зі свіжих фейків – в Україні терміново впроваджують локдаун. Це легко перевірити, зайшовши на офіційний сайт Міністерства охорони здоров'я, які зазвичай публікують будь-яку інформацію про посилення чи послаблення карантину.
Деталі – важливі
Також вона радить звертати увагу на деталі посту – дату, підпис до фото, ознаки, що можуть свідчити про підробку фото чи відео.
«Часто боти або шахраї беруть сторонню фотографію і ілюструють нею допис про збір коштів на лікування наприклад. Допис набирає багато вподобань і поширень. Шахраї спекулюють емоціями, тому звертайте увагу на деталі. Крім цього, не варто поширювати й старі дописи, навіть якщо вони дуже емоційні», – пояснює Аліна Мосендз.
Якщо підійти до деталей дуже прискіпливо, можна перевірити у Google-пошуку, де вперше з’явилося це фото, чи взагалі воно відображає ті події, про які йдеться в дописі.
До прикладу, деякі користувачі соцмереж розповсюджують відео «реального жахливого стану вагонів "Укрзалізниці"». Такий вагон нібито помітили на вокзалі у Львові. Насправді цей вагон постраждав у нещодавньому зіткненні з комбайном на Київщині.
Хтось за вас уже зробив фактчек
Багато фейків, якими часто спекулюють у соцмережах, уже спростовані, особливо на популярні теми. Тому якщо ви бачите підозріле повідомлення, можна пошукати за ключовими словами у Google, чи цю тезу вже хтось спростовував. У випадку з міжнародними фейками, навіть краще шукати іншими мовами.
До прикладу, всі спростування Facebook-фейків від Stop Fake можна переглянути у спеціальному розділі на сайті.
Відпишіться від сміттярок
У Facebook ви можете бути підписані на безліч груп та спільнот, серед них можуть бути так звані ресурси-сміттярки, які мають вигляд новинних ресурсів, але насправді працюють лише на клікбейтні заголовки.
Фактчекерка радить перевірити свій список підписок і повиходити із сумнівних груп, дописи яких часто маніпулятивні або промарковані як фейк, а їх засновників ви не знаєте.
Допоможіть фактчекерам
Звичайні користувачі також можуть повідомляти про фейкову інформацію у Facebook. Для цього потрібно натиснути на деталі й вибрати пункт «неправдива інформація». Чим більше таких скарг матиме допис, тим більше шансів, що фактчекери його побачать, перевірять і позначать, якщо інформація виявиться недостовірною. Важливо, щоб цей допис був публічним.
Також фейкові дописи можна відправляти напряму відповідним спеціалізованим редакціям, такі як Stop Fake чи Vox Check.