38-річна мешканка Волині Катерина К. про три дірки в аорті дізналася випадково, коли прийшла з’ясувати причину постійного поколювання у попереку. Обстеження показало, що ситуація критична: у місці проколів аорти утворилися тромби, які могли будь-якої миті рушити далі, до серця. Під час обстеження виявили й інші проблеми з судинами, які загрожували здоров’ю і життю молодої жінки. Їй терміново потрібна була надскладна операція на судинах, тож її з Луцька скерували до Львова, в Львівську обласну клінічну лікарню.
Кава-фільтр – своєрідна парасолька, яка має затримати тромб
Коли Катерині було 18 років, їй видалили апендикс. Після операції у глибоких венах однієї ноги утворилися тромби. Дати пацієнтці ліки, які їх розчиняють, відразу після операції не можна, щоб не викликати кровотечу. Тож лікарі, побоюючись, що тромби з ноги можуть потрапили у легеневу артерію, поставили їй у нижній порожнистій вені кава-фільтр (нічого спільного з популярним напоєм він не має), своєрідну парасольку, яка у разі чого, мала затримати тромб і не дозволити йому рухатися далі.
Уперше кава-фільтр для затримки тромбів поставив американський хірург у 1969 році. Згодом їх почали ставити і у Європі, і в Україні. На цей час кава-фільтр сприймали, як рятівне коло для пацієнтів з тромбами. Рекомендацій, за який час після встановлення ці фільтри треба видаляти, як пояснив професор, судинний хірург Ігор Кобза, не було. Вони з’явилися трохи пізніше, тож чимало пацієнтів ходили з ними тривалий час. І не лише в Україні, а й за кордоном.
Та згодом проведені дослідження показали, що від встановлення кава-фільтру більше шкоди, ніж користі. Він часто затромбовувався і міг спровокувати ниркову недостатність, або ушкоджував стінки нижньої порожнистої вени і викликав кровотечі тощо. І з 2008 року його ставлять дуже рідко, лише в особливих випадках і всього на кілька годин, а тоді видаляють.
«Дослідження, проведені за кордоном, показали: якщо цей фільтр забрати до місяця, то відсоток вдалих операцій становить 99%, до трьох місяців – 95%, а до 12 місяців – лише 37%. Після року виникають різноманітні ускладнення і забрати кава-фільтр дуже проблематично, а часом і неможливо», – каже Ігор Кобза.
Ситуація Катерини унікальна тим, що вона з кава-фільтром прожила 20 років, в інших пацієнтів він провокував проблеми вже через рік, два. Після видалення апендиксу лікарі не сказали пацієнтці, що за якийсь час його треба видалити, тож вона спокійно всі ці роки жила з ним. Коли її почав турбувати хребет, жінка і гадки не мала, що це пов’язано з кава-фільтром. У ділянці попереку вона відчувала якісь незрозумілі поколювання, з’ясувати причину яких тривалий час не вдавалося і жінку скерували на КТ. Під час обстеження лікарі побачили, що аорта пацієнтки проколота гострим кінчиком фільтра, а сам він просто розлетівся. Гострі вусики від кава-фільтру подразнювали нервові закінчення і жінка відчувала поколювання у попереку. Катерині треба було терміново видалити кава-фільтр.
Гострі частини кава-фільтру пробили аорту у трьох місцях
Такі операції роблять не у всіх лікарнях, де є відділення судинної хірургії, бо вони складні, ризиковані, під час оперативного втручання можуть виникати несподівані «сюрпризи», з якими непросто дати собі раду. Судинні хірурги Львівської обласної клінічної лікарні такі операції проводять, тож Катерину з Луцька терміново скерували до Львова, до професора, судинного хірурга Ігоря Кобзи.
У відділенні судинної хірургії обласної лікарні жінці зробили УЗД і побачили, що аорта пробита не в одному місці, а у трьох. На місці проколів утворюються тромби (це захисна реакція організму) і вони могли будь-якої миті рушити далі, потрапити до серця. Травмувати серце могли і гострі частини зруйнованого кава-фільтру, які розлетілися на дрібні частини. Тож Катерину відразу почали готувати до операції.
До складу операційної команди, окрім професора Ігоря Кобзи, увійшли судинні хірурги Юлія Мота і Юрій Хоркавий, анестезіолог Роман Михальчук, анестезистка Ольга Ганас і операційна сестра Галина Маїк.
Операція тривала чотири години. Уже в операційній судинні хірурги зрозуміли, що у пацієнтки є аномалія ниркових судин, чого на КТ видно не було. У неї могла виникнути ниркова недостатність, тож жінка вчасно потрапила на операційний стіл. Та частина нижньої порожнистої вени, де стояв кава-фільтр, була ушкоджена, її довелося зшивати. Частини поламаного кава-фільтру хірургам довелося діставали з різних місць.
«На щастя, до серця пацієнтки вони ще не встигли добратися, а то могли накоїти великої біди. Залежно від того, яку ділянку серця вони прокололи б. Можливо, довелося б робити відкриту операцію на серці, з розкриттям грудини. Та цього вдалося уникнути», – каже професор.
З Катериною зараз все гаразд, її з лікарні вже виписали додому. У практиці професора Ігоря Кобзи було вже шість пацієнтів, яким він забирав кава-фільтр. Хтось ходив з ним рік, хтось два, чотири роки і він провокував у людей ниркову недостатність, кровотечі. Лише в одному випадку із шести фільтр не вдалося забрати, настільки сильно він вріс в організм. Але він розташований у такому місці, що не загрожує пацієнту.